[Ciko 2]

Коли говорять про історію операційних систем, часто можна почути фразу: «Linux замінив UNIX». Але чи справді це так?

Насправді Linux не створювався для того, щоб витіснити UNIX. Навпаки — він народився завдяки його філософії та успадкував більшість інженерних принципів, які зробили UNIX легендарним.

Bell Labs — символ місця, де народився UNIX.

Чому Лінус Торвальдс почав створювати Linux?

На початку 1990-х років Лінус Торвальдс був студентом Університету Гельсінкі та активно працював із MINIX — навчальною операційною системою, створеною професором Ендрю Таненбаумом.

MINIX була чудовим інструментом для навчання, але вона мала навмисні обмеження. Її основною метою було пояснення принципів побудови операційних систем, а не створення повноцінної платформи для повсякденної роботи.

Торвальдс натомість хотів систему, яку можна було б:

• розвивати без штучних обмежень;

• оптимізувати під власні потреби;

• запускати на персональному комп’ютері;

• вільно вдосконалювати разом з іншими розробниками.

Саме тому у 1991 році він почав писати власне ядро операційної системи. У своєму першому повідомленні в групі comp.os.minix він написав:

«I’m doing a (free) operating system (just a hobby, won’t be big and professional like GNU).»

Сьогодні ці слова вже стали частиною історії.

Лінус Торвальдс — людина, яка започаткувала Linux.

Чому GNU/Linux виявився настільки успішним?

На перший погляд здається, що причина — у технічній досконалості GNU/Linux. Але якщо озирнутися назад, у 1980–1990-х роках існувало багато інших якісних операційних систем:

UNIX System V;

BSD;

VMS;

IBM MVS;

OS/2;

CP/M;

пізніше Windows NT.

Деякі з них перевершували GNU/Linux за окремими характеристиками. Деякі мали кращу підтримку обладнання. Інші були більш стабільними або швидшими. Та чому саме GNU/Linux отримав найбільше розповсюдження? Причина в тому, що всі вони в корені мали на меті одні й ті самі ідеали і цілі, які найкраще з часом реалізувалися саме у продукті GNU/Linux, куди в результаті і перейшла переважна увага спільноти а також дослідження і ідеї десятиріччь практики.

Той момент зародження операційної системи був часом сингулярності, коли багато чого в теорії побудови операційних систем ще було невідомо. Не було і сьогоднішнього серверного масштабу. І геній перших учасників проекту дозволив поєднати ідеї свободи з технологічною досконалістю, що дало поштовх руху знавців своєї справи, кожен з яких честолюбно жадав поділитись з іншими своєю експертизою.

Чи був UNIX геніальним інженерним рішенням?

Справжня сила UNIX полягала не лише в його коді. Вона полягала у способі мислення його творців. У Bell Labs інженери створили систему, яка будувалася на кількох простих принципах:

роби одну річ, але роби її добре;

створюй невеликі незалежні інструменти;

поєднуй їх між собою;

використовуй текст як універсальний формат обміну даними;

уникай зайвої складності.

Вони використали прості з сьогоднішньої точки зору ідеї модульності і ефективності. Просто здатність системи працювати з мінімумом наявних ресурсів. На той час це був доволі незвичний підхід, який здійснив переворот у способах розробки.

Багато інших команд намагалися створити великі монолітні системи з максимальною кількістю вбудованих можливостей. UNIX, навпаки, складався з невеликих програм, які можна було комбінувати майже без обмежень. І кожну з цих програм міг створити і підтримувати окремий розробник. Водночас сам функціонал систем того часу йшов, дивлячись з сьогодення, приблизно рука об руку, відображаючи загальний рівень технології в галузі. Найкращі спеціалісти обирали найкращій продукт. І однією з найцікавіших новин як і сьогодні, тоді був розвиток мереж.

Простота стала перевагою, бо дозволила у зручному форматі дуже великій кількості спеціалістів одночасно працювати над спільною ідеєю. Через п’ятдесят років ми досі бачимо ці принципи практично всюди:

GNU/Linux;

Git;

Docker;

Kubernetes;

сучасні DevOps-практики;

мікросервісна архітектура;

командний рядок GNU/Linux.

Більшість сучасної серверної інфраструктури використовує інженерні ідеї, які були закладені ще в Bell Labs.

Але одного UNIX було недостатньо

Ще раз повторимо, навіть найкраща архітектура не гарантує успіху. Однією з головних причин поширення GNU/ Linux стала філософія Free Software.

Ядро Linux разом із компонентами GNU дозволило тисячам інженерів з усього світу не просто користуватися системою, а й досліджувати її, змінювати та вдосконалювати. Амбітність дослідників вела їх уперед з кожним рядком коду, з кож

Саме поєднання інженерної культури UNIX, свободи розвитку Free Software і міжнародної спільноти розробників створило екосистему, яка сьогодні працює на більшості серверів, суперкомп’ютерів, Android-пристроїв і хмарних платформ.

А як ви вважаєте?

Якби UNIX був лише технічно хорошою операційною системою, але не мав своєї унікальної інженерної філософії, чи пережив би він більшість своїх конкурентів? І чи став би GNU/Linux настільки успішним без цієї спадщини?

Головний урок історії UNIX і GNU/Linux полягає в тому, що справжня інженерія — це не створення найскладнішої системи. Це створення системи, принципи якої залишаються актуальними через десятиліття. Саме тому про UNIX говорять і через понад 50 років після його появи.