Донченко знищив Соріано. Міг навіть краще, але не довів до нокауту

5 вересня в Парижі, Франція, на Accor Arena в рамках UFC Fight Night 287 одним з учасників головного карду став 25-річний українець Данііл Донченко (15–2). Його суперником став 33-річний американець Пунахеле Соріано (13–5). На кону двобою не стояли титули чи місце в чільній 15-ці рейтингу UFC у напівсередній ваговій категорії. Проте це важливий крок для обох: американець мав змогу закріпитись у своїй довгій серії успіхів, а українець – показати себе проти складного опонента й просунутися до визначніших суперників.

Донченко – яскравий, але не дотиснув Соріано до нокауту

Донченко залишається непереможеним в октагоні: чотири виходи в клітку, чотири перемоги. Він – той самий українець, за яким хочеться стежити в UFC. Перший яскравий ударник там! Створює шоу своїми боями та поза ними. Яскраво поводиться на пресконференціях і під час самих протистоянь, і на це, безумовно, цікаво дивитися, навіть якщо ти не українець.

Після виграшу TUF він переміг Родріго Сезінандо, Алекса Мороно й Теодора Берггрена. Дуже різні поєдинки. З Мороно – раціональна перемога рішенням, без зайвого ризику. Берггрена нокаутував упевнено та рано. Бій проти Соріано – перший для нього в основному карді UFC. Та й суперник справді складний.

Перед боєм Данііл сам дав чітку характеристику суперникові: «Він сильніший за всіх моїх попередніх суперників. Однак я не буду здивований під час цього бою. Я готовий до всього, що він може запропонувати: до його боротьби, до його ударів і до всього».

І водночас зазначив слабку сторону Соріано: «Якщо він не може вдарити в 1-му раунді, він не може нокаутувати в 2-му чи в 3-му».

Данііл добре розуміє опозицію, класно входить у протистояння та видає яскраві стартові хвилини. Однак поки теж незрозуміло, що буває далі. Іноді він може підсісти, бо занадто сильно розігнався. А іноді – не дотиснути вже готового до нокауту опонента.

Соріано заходив після чотирьох перемог поспіль у напівсередній, і сам зазначав, що саме непомітність йому зараз допомагає більше за хайп.

Getty Images/Global Images Ukraine

«Тепер через те, що я залітаю під радаром, простіше. Я просто роблю своє», – сказав він перед боєм. А також додав про Донченка: «100% – страшний хлопець, дикий хлопець. До того ж молодий, і в нього є той молодечий вогонь і запал».

Уже в 1-му раунді Донченко відправив Соріано в нокдаун жорстоким влучанням. Той вчепився за ногу суперника й діставав удари ліктями в голову, намагаючись вистояти. Данііл кидав точні удари по тулубу, пропрацьовував ноги, заряджав лікті в клінчі. Він зробив Соріано нерішучим і неохочим до того, щоб кидати щось істотне у відповідь. Причина проста – у відповідь прилітало боляче. А ще Донченко парирував більшість ударів опонента, насипаючи силовими там, де могло здатися, що українець не влучив. Ось ці його комбінації другим темпом – пречудові.

2-й раунд тривав у тому самому дусі. Після чого стався ненавмисний низький удар, і після павзи Соріано вийшов сильнішим. Усе ж досвід американця відчувався. Він провів один із кращих своїх відрізків у бою, йдучи в обмін ударами, дістаючись середньої дистанції. Це було добре, але Донченко все одно мав контроль над протистоянням.

3-й раунд склався не так комфортно для українця. Соріано спробував боротися, провів кілька тейкдаунів й атакував крізь позиційну боротьбу. Донченко продовжував завдавати ударів із партеру та ліктями в клінчі навіть у складних позиціях. Данііл зробив із цього шоу. Та добре, що Соріано – не вправний борець. Все могло б закінчитися по-іншому. Офіційні картки – 30–27, 30–27 і 29–28 для Донченка.

Що тепер?

Після бою Донченко викликав Даніеля Родрігеса. 39-річний боєць нокаутований у попередній зустрічі, але з величезним досвідом. Це справді може бути цікавий бій. Українцю якраз і потрібні суперники, які пройшли складні випробування. Щоб вони продемонстрували, як боротися там, де все складається погано, а не ламались одразу. Соріано впорався з таким завданням на відмінно.

Перед цим поєдинком сам Данііл казав чітко: «Той, хто фінішує цей бій, мабуть, піде в рейтинг – топ-15. Якщо не вийде, то точно буде хтось із топ-15 далі».

Нокауту не сталося. Однак перемога переконлива, й розмова про чільну 15-ку тепер може й бути не лише теорією. Зараз Ярослав Амосов посідає 13-те місце топу. Можливо, згодом до нього доєднається ще один українець.

Також було б гарно подивитися на Донченка в 5-раундовій зустрічі. Три він проходить із різним успіхом – наче й не «дихає», але, буває, просідає щодо ідей і комбінацій. П'ять раундів – це геть інший виклик. І саме там ми побачимо, чи готовий він до справді великих боїв.