Ciko

Федерація біатлону України розпочала активні пошуки нового тренера на пост жіночої збірної у зв'язку з відставкою Миколи Зоца. За інформацією джерела, президент федерації Іван Крулько запропонував кандидатуру Оксани Хвостенко, яка вже довгий час працює з юніорською командою. Хвостенко – є пріоритетним варіантом для головної збірної, проте жодних домовленостей наразі немає. Все має вирішиться протягом наступних днів. За період своєї біатлонної кар'єри Оксана видала декілька яскравих гонок: дві перемоги на Кубку світу, чотири медалі чемпіонатів світу (2 срібла та 2 бронзи) та п'ять нагород на чемпіонатах Європи (2 золота, срібло та 2 бронзи). Нагадаємо, що Зоц очолював жіночу команду протягом останніх трьох сезонів. Його період керівництва важко оцінити позитивно.

Якщо відома італійка Доротея Вірер оголосила про наміри завершити спортивну кар’єру задовго до головного старту сезону, то німкеня Франциска Пройс шокувала своїх фанатів новиною напередодні останньої гонки Олімпіади – масстарту. Хоча раніше вона повідомляла, що цей сезон буде швидше за все завершальним у її кар’єрі. Однак те, що Франциска кардинально змінила свої плани та пропускатиме третій триместр, стало допевна несподіванкою для її палких шанувальників. Тож давайте згадаємо професійний шлях у біатлоні німкені, яка минулого сезону здійснила свою мрію, ставши володаркою Великого кришталевого глобусу. *** Франциска народилася 11 березня 1994 року в містечку Вассербург-ам-Інн, Баварія. З дитинства вона цікавилася легкою атлетикою, але в 15 років дістала запрошення до тренувального табору Фріца Фішера за програмою обміну досвідом. Звідтоді вона й розпочала свої заняття біатлоном. *** У сезоні-2011/2012 німкеня вперше виступила на міжнародних змаганнях. Тоді Франциска взяла участь в юніорському чемпіонаті світу, що проходив у фінському Контіолахті. Її найкращим особистим результатом стало 10-те місце за підсумками індивідуальної гонки. Тоді юніорка на кожній із стрільб припустилася по одній хибі. Наступного сезону до Пройс прийшов перший успіх. Вона теж взяла участь в юніорському чемпіонаті світу 2013 року, що проходив у австрійському Обертіллаху. Там дівчина зуміла завоювати бронзову медаль за підсумками персьюту, попри три кола штрафу. Франциска повторила такий результат, ставши 3-ю і в індивідуальній гонці, не закривши дві мішені. Вона опинилася на п’єдесталі пошани зі своєю співвітчизницею та майбутньою зіркою біатлону, яка пішла з життя торік – Лаурою Дальмаєр. Окрім того, на подіумі разом із нею опинилася і Ліза Тереза-Хаузер, яка провела свій заключний сезон, попрощавшись зі спортом після норвезького етапу. Три юніорки та майбутні лідерки німецької команди тріумфували в естафеті. Франциска Пройс, Ванесса Хінц і Лаура Дальмаєр опинилися на верхівці п’єдесталу пошани. Після вдалого чемпіонату світу вона також взяла участь і в чемпіонаті Європи, який відбувався у болгарському містечку Банско. Франциска зуміла здобути срібну медаль за підсумками гонки переслідування, попри додаткові 300 метрів дистанції. Окрім того, в класичній естафеті у неї разом із партнерками по команді Ніколь Ветцель, Ванессою Хінц і Каролін Хорхлер вийшло стати переможницями. Дебют на Кубку світуПісля неймовірного сезону Пройс розпочала олімпійський сезон з етапу Кубка світу. Її дебютна гонка відбулася 28 листопада 2013 року в шведському Естерсунді. Молода німкеня з 5-ма штрафними хвилинами стала 43-ю в класиці світового біатлону. Спринтерська гонка вийшла кращою, адже за її підсумками Франциска зуміла набрати перші залікові очки, ставши 26-ю. Гонки переслідування за програмою не передбачалося. Вже на етапі в австрійському Гохфільцені в неї вийшло оновити свій кращий результат: стала 20-ю в спринті. Дальшою гонкою була естафета, й за її підсумками німецька команда посіла 2-ге місце. Ця медаль стала першою в кар’єрі юнки, яка ще не знала, що зможе здобути чимало нагород. У тій естафеті Франциска була забійницею і доволі непогано себе виявила. Варто зазначити, що німкені зуміли здійнятися на п’єдестал пошани, навіть попри штрафне коло. Персьют у виконанні Пройс вийшов дуже класним, і вона зуміла ще поліпшити свої позиції, опинившись на 12-му місці. Французький етап приніс перемогу німецькій жіночій збірній у класичній естафеті. Франциска також розпочинала той старт. «Я намагалася зробити все так, як і в Гохфільцені, й це спрацювало. Стріляти тут легше, ніж на попередньому етапі». Цей самий етап в Ансі приніс німкені й перше потрапляння до квіткової церемонії. Вона завдяки ідеальному проходженню вогневих рубежів зуміла фінішувати 6-ю. Варто зазначити, що Пройс показала однаковий час зі своєю співвітчизницею Францискою Хільдебранд. На німецькому етапі в Рупольдингу вона з партнерками по команді тріумфувала в естафетних перегонах. А в гонці переслідування зуміла піднятися із 16-го місця на 4-те. Відтак вона оновила свій найкращий результат сезону. Такі гарні результати дали змогу 19-річній дівчині поїхати на свої перші Олімпійські ігри. Олімпіада в СочіФранциска зуміла відібратися на головний старт 4-річчя. Проте гонки пройшли не надто вдало для неї. Найкращим особистим результатом стало 40-ве місце за підсумками спринтерської гонки. В персьюті вона зуміла поліпшити результат лише на одну позицію, ставши 39-ю. Getty Images/Global Images Ukraine В естафеті сталося дещо непередбачуване: Пройс, яка бігла на першому етапі, не змогла уникнути падіння. Як наслідок, вона зламала палиці й затримувалася на стрільбищі. А на передачі естафети німкені програвали близько 3-х хвилин. Тож фактично шансів на високий результат у них уже не було. Зрештою, вони посіли 10-те місце. *** Постолімпійські етапи пройшли не надто вдало. Хоча з одного боку Франциска продовжувала набирати залікові бали та брати участь у масстартах, але з іншого вона не змогла потрапити на п’єдестал пошани чи бодай до квіткової церемонії. Загалом вона посіла 18-те місце в тоталі, набравши 382 очки. Постолімпійський сезон 2014/2015 років став знаковим у біатлонному шляху юнки. Вона вперше в кар’єрі здобула одну з престижних нагород, вигравши Малий кришталевий глобус у заліку гонок із масовим стартом. А 18 січня 2015 року залишається пам’ятною датою в житті Франциски. Адже саме на рідному стадіоні на етапі в Рупольдингу на очах у домашньої публіки вона здобула першу особисту медаль, ставши 2-ю в одній із найпрестижніших дисциплін – масстарті. Тоді Пройс припустилася двох хиб, однак це не завадило їй стати срібною призеркою. «Для мене головною мотивацією сьогодні був домашній стадіон і глядачі. Метою на сезон поки що ставлю собі фінішувати в чільній 15-ці загального заліку Кубка світу», – зазначала Франциска. Вона зуміла повторити свій результат і під час гонки з масовим стартом на чемпіонаті світу у фінському Контіолахті: «Мені ще важко повірити в свої медалі. Тиждень почався для мене з дня народження, опісля – золото в естафеті, й було просто неймовірно стояти на вершині подіуму. А тепер ще й срібло в масстарті. Коли я йшла на останнє коло та побачила, що біжу разом із Хільдебранд, то зрозуміла, що коло буде важким, адже вона зараз у чудовій формі. А коли озирнулася, то побачила, що там багато інших спортсменок. Тому ввімкнулася з перших метрів після вогневого рубежу». І, враховуючи зазначене вище, варто зауважити, що Франциска разом із партнерками по команді Францискою Хільдебранд, Ванессою Хінц і Лаурою Дальмаєр тріумфували в класичній естафеті. «Поки що в нашій команді ніхто не вірить у цей неймовірний успіх. Естафета вийшла в кожної спортсменки нашої збірної», – тішилася Франциска. Крім гарно проведеного чемпіонату світу, в Пройс вийшло також здобути бронзову нагороду в персьюті на заключному етапі в сезоні. Такі високі результати по сезону, потрапляння на подіум у складі естафет і чимало позицій у чільній 6-ці дали їй змогу заробити 638 залікових балів і в тоталі опинитися на 9-му місці. Сезон 2015/2016 років вийшов вельми неоднозначним для Франциски. Хоча вона продовжувала демонструвати непогані результати, але на п’єдестал пошани в особистих гонках потрапити не судилося. Лише за підсумками естафет німкеня здіймалася на подіум. Зокрема на чемпіонаті світу в норвезькому Голменколлені й у змішаній і класичній естафетах разом із співвітчизниками вийшло потрапити на п’єдестал пошани. Отже, Пройс продовжувала набирати непогані очки. Загалом у сезоні вона заробила 533 залікових бали та завершила його на 12-му місці в тоталі. Наступний сезон розпочався для Франциски з проблем. Через тривалі інфекційні хвороби вона була вимушена пропускати етапи. Це відчутно вплинуло не лише на її результати, а й дало змогу німкені взяти участь лише в кількох етапах. А ось на чемпіонаті світу в австрійському Гохфільцені вона не бігла. Причиною стали постійні інфекції та загальне виснаження організму. Через це Пройс достроково завершила сезон-2016/2017. Це все істотно вплинуло на її позиції у загальному заліку. В тоталі вона посіла лише 35-те місце, набравши 231 очко. Олімпійський сезон пройшов неоднозначно для німкені. Вона, так би мовити, відновлювалася після тривалих проблем зі здоров’ям. Хоча у Франциски вийшло взяти участь у всіх етапах, але високих особистих результатів вона показати не зуміла. Найкращим місцем для неї стало, якщо не рахувати головний старт 4-річчя, 5-те за підсумками масстарту на останньому етапі. Олімпійські ігри в ПхенчханіОлімпіада в корейському містечку могла принести особисту нагороду німкені. Вона стала однією з трьох біатлоністок, хто зумів вибити 20 із 20-ти мішеней в індивідуальній гонці. Й тривалий час йшла 3-ю. Проте її співвітчизниця Лаура Дальмаєр, яка мала 80-й стартовий номер, з однією незакритою мішенню посунула Франциску на остаточну 4-ту позицію. Класична жіноча естафета, як і 4 роки тому, була невдалою для неї. Пройс знову була забійницею своєї команди. Під час виконання першої стрільби німкеня була безпомилковою, але подумала, що схибила, й потягнулася за запасним патроном, витративши на це час. Другий вогневий рубіж вийшов украй невдалим у її виконанні. Й Франциска за його підсумками була змушена вирушити на додаткові 150 метрів дистанції. Відтак вона передала естафету лише 12-ю, з більш як хвилинним відставанням. У підсумку збірна посіла 8-ме місце. Завдяки 4-му місцю в класиці світового біатлону Пройс змогла відібратися до масстарту. Однак і тут у неї зачепитися за нагороди не вийшло. З одним колом штрафу вона фінішувала 12-ю. За підсумками сезону вона набрала 306 очок, ставши 22-ю в тоталі. *** Постолімпійський сезон 2018/2019 років приніс Францисці таку довгоочікувану першу особисту перемогу в кар’єрі. Вона тріумфувала на домашньому стадіоні в Рупольдингу, на тому самому місці, в тій самій дисципліні, де здобула першу медаль у кар’єрі. Ідеально провівши 4 вогневі рубежі, німкеня в запеклому протистоянні з норвежкою Інгрід Тандреволд таки вирвала золоту нагороду. Їх на фініші розділили 0,2 секунди. «Останнє коло було просто неймовірним! Я вийшла першою з вогневого рубежу й не знала, хто та на якій відстані бігтиме за мною. Довелося дивитися на екран, тому що не зрозуміла нічого з того, що кричав мені тренер. Так я побачила, що тільки Інгрід вийшла слідом за мною. У нас із нею вийшла чудова боротьба! Вчора таке було з Тіріл, а сьогодні – з Інгрід (сміється). Коли вона вийшла вперед на підйомі, я подумала, що, якщо вже так, 2-ге місце теж зійде, але на дальшому спуску зрозуміла, що зможу поборотися за перемогу! Я віддала всі сили на фінішній прямій! У нас з Інгрід уже була подібна ситуація в масстарті в Нове-Место, але тоді в неї вийшло виграти, а тепер я можу пишатися собою! Це моя перша перемога, ще й на домашньому стадіоні – чудовий день! Торік не змогла відібратися до масстарту – сезон був невдалим. Та тепер радію, що в змозі змагатися з кращими біатлоністками й тим паче перемагати! Це просто чудово!» – не приховувала позитивних емоцій Пройс. Окрім того, в неї вийшло на заключному етапі в норвезькому Голменколлені здійнятися на 2-гу сходинку за підсумками спринтерської гонки. Вона тоді бездоганно провела два вогневі рубежі. Сезон Франциска завершила на 9-му місці в тоталі, набравши при цьому 572 залікові бали. Дальші два сезони – 2019/2020 й 2020/2021 років – продовжили приносити гарні результати німкені. Вона потрапляла на п’єдестал пошани, повсякчас заробляла очки й добре себе виявляла як в особистих гонках, так і в командних. За підсумками тих сезонів вона набрала 573 й 840 залікових балів, посівши 6-те й 3-тє місця в тоталі відповідно. Олімпійський сезон 2021/2022 років розпочався знову з проблем для Франциски. Через травми, яких вона зазнала перед етапом у французькому Ансі, Пройс була змушена пропустити грудневі та перші січневі етапи. Попри це, німкеня зуміла таки взяти участь в своїх третіх Олімпійських іграх. Олімпіада в ПекініГоловний старт сезону пройшов не надто вдало для Франциски. Хоча вона й взяла участь в усіх гонках, окрім змішаної естафети, але завоювати особисті нагороди в неї не вийшло. В класичній жіночій естафеті в німецької збірної вийшло таки потрапити на подіум. Разом зі своїми партнерками по команді Ванессою Фойґт, Ванессою Гінц і Деніз Херрманн-Вік Пройс стала бронзовою призеркою: «Це дуже емоційний момент не лише для нас, спортсменок, а й для всієї команди. Ми хотіли довести, що здатні на такий результат і дуже тішимося через медаль!». Заключні етапи вийшли непоганими у виконанні Франциски. Й вона зуміла навіть здійнятися на подіум, ставши бронзовою медалісткою масстарту в норвезькому Голменколлені в останній гонці сезону. За сезон вона набрала 357 очок, посівши 21-ше місце в загальному заліку. *** Постолімпійський сезон 2022/2023 років виявився зламним у кар’єрі німкені. Через перенесені хвороби, зокрема коронавірус і часті застуди дівчина повсякчас страждала від запалень носових пазух і горла. З огляду на це вона пропускала багато гонок і демонструвала не надто високі, як для себе, результати. Тож, зрештою, Франциска ухвалила рішення достроково завершити сезон, так і не виступивши на домашньому чемпіонаті світу, що проходив у німецькому Обергофі. За сезон вона зуміла набрати лише 115 балів, опинившись на 42-й позиції у тоталі. Однак і повноцінними виступами це складно було назвати. Тож Пройс вирішила приділити увагу своєму здоров’ю, а для цього їй потрібна тривала павза для повного відновлення, щоб не ризикувати своєю дальшою професійною кар'єрою. Адже вона хотіла та прагнула більшого, ніж кілька медалей та один Малий кришталевий глобус. Сезон-2023/2024 розпочався для Франциски з подіуму на етапі Кубка світу. Вона вперше в кар’єрі стала призеркою класики світового біатлону, завоювавши срібло в шведському Естерсунді, що традиційно приймав перші старти. До свого активу вона додала бронзу за підсумками класичної естафети й срібло в персьюті. На чемпіонаті світу, що проходив у чеському Нове-Место, в німкені не вийшло зачепитися за нагороди. Її найкращим особистим результатом стала 6-та позиція в зв’язці спринт/персьют. Після головного старту сезону Пройс достроково завершила свої виступи на етапах Кубка світу. В загальному заліку вона посіла 11-те місце, заробивши 539 очок. Особливий сезон Getty Images/Global Images Ukraine Сезон-2024/2025 став знаковим у кар’єрі Франциски. Вона не лише не мала проблем зі здоров’ям протягом усіх гонок, а й показала той свій максимум, на який була здатна. Вже на першому етапі у фінському Контіолахті Франциска стала бронзовою призеркою масстарту. В австрійському Гохфільцені Пройс зуміла вдруге в кар’єрі здійнятися на вершину подіуму, святкуючи перемогу в спринтерській гонці. А у французькому Ансі німкеня втретє в кар’єрі здійнялася на верхівку п’єдесталу пошани, здобувши золото за підсумками гонки переслідування. Домашній етап у Рупольдингу, як і виступи в італійському містечку Антгольц-Антерсельва напередодні головної події сезону, принесли Францисці медалі: срібні та бронзові. Чемпіонат світу-2025Лідерці загального заліку та збірної Німеччини досі не вистачало титулу чемпіонки світу. В Пройс ніяк не виходило впродовж багатьох сезонів здійснити цю свою мрію. Виступи в швейцарському Ленцергайде розпочалися з командного подіуму. Вона разом зі своїми співвітчизниками Селіною Гротіан, Філіппом Навратом та Юстусом Штреловом здійнялася на 3-тю сходинку в змішаній естафеті. Перший особистий старт – спринтерська гонка – приніс їй срібну нагороду – другу на чемпіонаті світу й першу особисту. А 16 лютого 2025 року мрія Франциски здійснилася. Вона, стартувавши 2-ю, продемонструвавши ідеальну стрільбу й здійнявши догори німецький прапор, фінішувала 1-ю в персьюті, ставши чемпіонкою світу в цій дисципліні й діставши вперше в кар’єрі цей титул. Після гонки вона на своїй офіційні сторінці в Instagram зазначила: «Мрія, яка сьогодні здійснилася». Крім того, разом з Юстусом Штреловом вона стала бронзовою призеркою в синглміксті. Заключний триместр пройшов вельми непогано у виконанні Пройс. Вона потрапляла на подіум і здобула ще дві особисті перемоги на заключному етапі в норвезькому Голменколлені. А той масстарт – остання гонка сезону – запам’ятається Францисці надовго. Перед цим стартом саме Лу Жанмонно – конкурентка за головний трофей сезону – мала 5-очкову перевагу над Пройс у боротьбі за Великий кришталевий глобус. І все вирішував останній старт. Двоє суперниць разом вирушили на заключне коло, даруючи всім шанувальникам біатлону фантастичну розв’язку сезону. Після заключної позначки обидві почали пришвидшувати темп, але тут і сталося дещо непередбачуване. На одному із заключних поворотів Жанмонно не втримала рівновагу й впала. Відтак Лу пропустила Франциску, й долю Великого кришталевого глобусу цієї миті було вирішено. Крім того, в німкені вийшло вибороти Малі кришталеві глобуси в заліку спринтів і масстартів. Вона за сезон заробила 1278 очок, що є її найкращим результатом за всю професійну кар’єру. *** Наступний сезон був олімпійським. Для Франциски це вже мали бути четверті Ігри в професійній кар’єрі. Німецькі етапи пройшли відносно непогано для Пройс. Вона потрапляла до квіткової церемонії, але щось заважало піднятися на п’єдестал пошани. Лише передолімпійський етап у чеському Нове-Место приніс їй першу нагороду сезону. Вона стала бронзовою призеркою короткої індивідуальної гонки. Олімпіада в Антгольц-АнтерсельвіПочаток головного старту 4-річчя приніс Францисці чергову командну нагороду. Вона разом зі своїми партнерами по збірній Юстусом Штреловом, Філіппом Навратом і Ванессою Фойґт – стала бронзовою призеркою змішаної естафети. Getty Images/Global Images Ukraine В інтерв’ю одному з іноземних видань Пройс зазначила: «Останніми днями я усвідомила: те, що відбувалося навколо мене – справжнє психологічне переслідування ззовні. Мені навіть заборонили заходити в соціальні мережі. Ця тенденція спричиняє занепокоєння. Ми – люди. Я не зробила нічого злочинного, нікого не вбила. Це лише спорт. Це змусило мене зрозуміти, що період, який мав бути чудовим, може бути зіпсований у такий спосіб. Я зрозуміла, що цей стрес більше не вартий медалі. Я рада, що цей розділ завершено. Це справді слушне рішення, і тепер я відчуваю полегшення». Тож Франциска вирішила завершити професійну кар’єру, так і не взявши участь в останньому триместрі сезону. Остаточно про це вона оголосила на своїй офіційній Instagram-сторінці: «Останній танок Завтра я востаннє одягну стартовий номер на найбільшій арені світу. Востаннє відчую це тремтіння, цю напругу та особливе хвилювання, яке приносять із собою змагання. Стільки років цей спорт був моїм супутником. Він сформував мене, випробовував і дав мені безмежно багато. Моменти успіху. Сльози розчарування. Дружбу на все життя. Незліченну кількість годин тренувань, багато поневірянь і, насамперед, амбіції, дисципліну та непохитну волю завжди йти лише вперед. У мене вийшло домогтися більшого, ніж я коли-небудь могла мріяти. Мені також судилося пережити кілька невдач, і все ж я щоразу поверталася до боротьби. Цей шлях зробив мене тією атлеткою, яка зараз із гордістю прощається зі світом біатлону. Від щирого серця я хочу подякувати всім людям, які супроводжували мене на цьому шляху: Моїй родині, яка завжди стоїть за мною, незалежно від того, наскільки крутим чи важким є шлях. Моїм найближчим довіреним особам, моїй лижній команді, моїм (колишнім) колегам по команді, моїм тренерам, технікам, фізіотерапевтам, лікарям і наставникам, які вірили в мене та робили мене кращою. Велика подяка також усім моїм партнерам і постачальникам спорядження, які підтримували мене впродовж усіх цих років. І, звичайно, вам, дорогі вболівальники, які хвилювалися, страждали та раділи разом зі мною. Тепер настав час сказати біатлону: «Прощавай». Це прощання відчувається саме так, як потрібно. Завтра йтиметься не про час чи місця в протоколі. Завтра йтиметься про вдячність. Час востаннє викластися на повну». Зважаючи на пропуск останніх гонок сезону, німкеня посіла 16-те місце в тоталі, набравши 394 очки. Загалом за всю кар’єру вона взяла участь в 297-ми стартах. Франциска живе разом зі своїм партнером, надзвичайно відомим колишнім біатлоністом німецької збірної Сімоном Шемппом, який підтримував її у найважчі хвилини та щиро радів усім її успіхам. Getty Images/Global Images Ukraine. Франциска Пройс і Лу Жанмоно (праворуч) Варто зазначити, що Пройс зробила символічний вчинок. Адже саме вона вручила Великий кришталевий глобус сезону-2025/2026 своїй минулій суперниці у боротьбі за цей титул і новій найкращій біатлоністці сезону – француженці Лу Жанмонно. Це був напрочуд милий жест з боку німкені. Кар’єра Франциски – це постійна боротьба з проблемами зі здоров’ям, травмами, які заважали їй повністю виявити весь свій потенціал. Однак, попри це, вона зуміла впоратися з усіма перешкодами та вписати своє ім’я в історію. Зичимо їй успіхів у всіх нових починаннях і в новому розділі життя! Євгенія АНТОНОВА

Федерація біатлону України (ФБУ) провела засідання та визначила склад на майбутній сезон 2026/27. До заявки команди А потрапили 20 спортсменів: 12 біатлоністок та восьмеро біатлоністів. Неочікувано поза списком опинилися сестри Меркушині та досвідчені Юлія Джима і Артем Тищенко. Також відбулися зміни на тренерському містку: жіночу збірну замість Миколи Зоца очолила Оксана Хвостенко, у чоловічій команді Надію Бєлову змінив Сергій Семенов. Склад збірної України на сезон 2026/27: Жінки, команда А 1. Городна Олена 2. Дмитренко Христина 3. Приходько Ксенія 4. Пуцко Поліна 5. Руда Христина 6. Стеблина Лілія 7. Тарасюк Тетяна 8. Хвостенко Вікторія 9. Хміль Аліна 10. Чалик Дарина 11. Шевченко Ірина 12. Шейгас Валерія Тренери жіночої команди Оксана Хвостенко – старший тренер Ігор Ярмош Дмитро Івасенко Чоловіки, команда А 1. Аксюта Володимир 2. Борковський Богдан 3. Дудченко Антон 4. Лесюк Тарас 5. Мандзин Віталій 6. Насико Денис 7. Підручний Дмитро 8. Супрун Сергій Тренери чоловічої команди Сергій Семенов – старший тренер Олексій Кравченко Олексій Красовський

15 квітня Федерація біатлону України (ФБУ) організувала засідання, на якому призначила нових тренерів збірної. Головною зміною стало призначення Оксани Хвостенко тренеркою жіночої команди А та Сергія Семенова – чоловічої команди А. Минулі тренери Микола Зоц та Надія Бєлова залишили розташування збірної після невдалих результатів. Із жіночою командою Б працюватимуть двоє фахівців – Роман Лейбюк та Олег Меркушин. Натомість чоловічу команду Б очолив Сергій Зоц. Тренерський склад збірної України на сезон 2026/27: Команда А Жінки: Оксана Хвостенко Чоловіки: Сергій Семенов Команда Б Жінки: Роман Лейбюк, Олег Меркушин Чоловіки: Сергій Зоц Юніорська команда Юніорки: Василь Тарасюк, Олександр Біланенко Юніори: Артем Прима, Олександр Артюх Команда дівчат та юнаків Валентина Семеренко, Арсен Журавель, Валерій Лєсніков

Головна тренерка жіночої збірної України з біатлону Оксана Хвостенко розповіла про призначення на нову посаду, зміни в складі команди, а також найближчі та довгострокові цілі. – Коли Вам запропонували очолити основну жіночу збірну? Чи складним було рішення щодо погодження на цю пропозицію? Адже команда нині переживає не найлегші часи і це доволі серйозний виклик для будь-якого тренера… – Розмови з президентом були вже у Буковелі, але потрібен був час все обдумати. Я розумію, що буде важко, і я до цього готова. – Ви вже кілька років готуєте дівчат та юніорок. Хто тепер опікуватиметься ними в якості тренера? Чи плануєте Ви продовжувати, так би мовити, наставництво щодо Ваших підопічних? – Основна частина юніорок йде зі мною далі, друга частина залишається під моїм наглядом, але під керівництвом Олександра Біланенка та Василя Тарасюка. – Чи будете пропонувати активніше залучати когось із них до виступів на дорослому рівні? – Молодь буде залучатись до дорослих змагань, будемо їх «обкатувати» на дорослому рівні. – А загалом, хто конкретно з жінок віднині тренуватиметься безпосередньо під Вашим керівництвом? – Склад команди буде з 12-ти чоловік: Олена Городна, Христина Дмитренко, Ксенія Приходько, Поліна Пуцко, Христина Руда, Лілія Стеблина, Тетяна Тарасюк, Вікторія Хвостенко, Аліна Хміль, Дарина Чалик, Ірина Шевченко, Валерія Шейгас. – Хто ще увійшов до Вашого тренерського штабу, до сервісної команди? – До тренерського штабу увійшли тренери Ігор Ярмош та Дмитро Івасенко. Сервіс залишається минулорічний. – Микола Зоц був колись Вашим тренером. Тепер Ви змінюєте його на посаді головного тренера у жінок. Цей "тонкий момент" додає Вам якоїсь внутрішньої напруги чи навпаки? Адже Ви, мабуть, добре розумієтеся на тренерському підході Миколи Миколайовича і Вам, вірогідно, буде легше працювати після нього з командою? – Я розумію, що буде важко. У мене є своє бачення щодо роботи і щодо взаємовідносин у команді. Ніякої напруги я не відчуваю, думаю, що спільну мову ми з дівчатами знайдемо, а все інше будемо розбирати в ході тренувального процесу. – Звичайно, що про якісь конкретні тренерські плани говорити ще зарано. Але під час сезону, мабуть, у Вас виникали думки, що можна було б додати до тренування наших жінок? Мабуть, покращення швидкості стрільби в першу чергу? Адже наша юніорська жіноча збірна під Вашим керівництвом дуже сильна саме в цьому компоненті. Може, щось ще? – Так, я спостерігала за жінками, і ще потрібно з ними поспілкуватися, як вони готувались. Але по швидкості стрільби однозначно деяким потрібно додавати. – Чи озвучували для Вас на тренерській нараді чи в процесі домовленостей якісь задачі на сезон? Або надали Вам певний кредит довіри і поставили більш довгострокові цілі? – Ціль у нас у всіх одна – покращення наших позицій у Кубку націй і підтягнути молодь до наступних Олімпійських ігор. Ми всі хочемо результат і всі на це налаштовані.

Український біатлоніст Дмитро Підручний у соцмережах повідомив, що завершив співпрацю з відомим словацьким тренером Юраєм Санітрою після 10 років роботи. «10 років нашої спільної роботи з Юраєм Санітрою добігли до кінця. Це були 10 років здобутків, перемог та невдач, які давали досвід і робили нас сильнішими. Дякую за ці роки плідної праці. За кожне тренування, цінні настанови та науку. За те, що допомагали ставати кращим. Перегортати цю сторінку нашої спільної історії трохи сумно, але попереду в кожного з нас свій шлях і нові цілі. Дякую за все, тренер!» Підручний під час роботи із Санітрою здобув золото у гонці переслідування на чемпіонаті світу 2019 з біатлону. Юрай деякий час також працював головним тренером збірної України.

Знаменитий український біатлоніст – Дмитро Підручний – поділився думками щодо призначення Сергія Семенова замість Надії Бєлової на посаду тренера чоловічої збірної України. «Якщо чесно, я не бачу у відсутності досвіду нічого поганого – навпаки дуже багато можливостей. Не скажу, що він прям дуже молодий як для віку тренера: йому вже скоро 38, а багато тренерів і у 25 років очолюють команди. Плюс треба враховувати, що в останні роки своєї кар’єри він дуже багато тренувався сам і, можна сказати, перепробував багато чого на собі. Він дуже багато спілкується з різними тренерами, не лише українськими. Гадаю, це хороше рішення, треба пробувати молодих тренерів, які мають амбіції, якесь бачення. Сергію у цьому сенсі я довіряю, знаю його і як він ставиться до будь-якої роботи, за яку береться. Побачимо, що з цього вийде, але думаю, що з тих варіантів, які були на столі, це найкраще рішення. Чи говорив вже з новим тренером? Звичайно. Окрім того, що його призначили головним тренером, ми ще й друзі. Ми часто спілкуємося і стосовно майбутньої роботи, і загалом дуже багато розмовляємо. Так, спілкувалися після його призначення. Про його призначення ще це не оголошували в медіа, але я вже знав, що на 95% його призначать. Спілкувалися, обговорювали це. Розмови про це вже давно йдуть. Це не так, що вчора вирішили призначити – це так не відбувається. Це відбувається поступово: йдуть консультації у федерації зі спортсменами та тренерами. Це непроста і довга робота, яка вимагає зважених кроків. Звичайно, ми з ним спілкувалися і про це, і про майбутню роботу», – сказав Дмитро. Останні гонки в кар'єрі Сергій провів у сезоні 2019/20. На його рахунку участь у трьох Олімпіадах, здобуття Малого кришталевого глобуса індивідуальних гонок у сезоні 2014/15, дві медалі чемпіонів світу та дев'ять подіумів Кубка світу.

Колишній біатлоніст, а нині тренер юніорської збірної України, Артем Прима повідомив про народження другої дитини. Артем разом із дружиною Наталією стали батьками донечки, яка з’явилася на світ 15 квітня. Подружжя вже має досвід виховання дітей – Артем і Наталія виховують сина 2013 року народження. «Кохана, дякую за принцесу», – написав Артем у соціальних мережах.

24-річний норвезький лижник Ейнар Хедегарт визначився зі своїм майбутнім на тлі бажання повернутися до біатлону. Ейнар по завершенні сезону дав другий шанс біатлону та виступив на рівні чемпіонату Норвегії, де продемонстрував високі результати. Головною умовою лижника було гарантоване місце в команді А, проте Федерація біатлону Норвегії відмовилась записувати Ейнара до основи. Виступи за резервну команду Хедегарта не цікавлять, тому лижник ухвалив рішення попрощатися зі своєю мрією дитинства та продовжити розвиватися в лижних гонках. «Таке відчуття, ніби я розійшовся з кимось, моя дитяча мрія зруйнована. Тепер моєю наступною метою буде добре виступати у спринті вільним стилем, потім у класичному, і з часом стати універсальним спортсменом. Вони не змогли запропонувати місце в елітній команді, лише в резервній. Я чітко дав зрозуміти, що це мені не підходить і я хочу тільки еліту. Це змішані почуття. Але ризик із резервом занадто великий. Я не можу цього для себе виправдати. Там гірші умови та менше спаринг-партнерів, адже елітна команда біатлону – найсильніша. Я розчарований, але був до цього готовий. Я отримував позитивні сигнали від багатьох людей і мав надію, але зрештою цього не сталося. Хочу додати, що в мене був хороший діалог із федерацією. Вони провели ретельну оцінку», – сказав Хедегарт. Нагадаємо, що саме завдяки лижним гонкам Ейнар став володарем трьох медалей Олімпійських ігор 2026: два золота та одна бронза.

Легенда біатлону – Тар'єй Бьо – поділився думками щодо рішення перспективного Ейнара Хедегарта повноцінно перейти до лижних гонок, маючи нагоду виступати за збірну з біатлону. Ейнар мріяв здобути популярність саме в біатлоні, проте норвезька федерація не гарантувала йому місця в команді А, що вкрай незадовольнило Хедегарта. Старший з братів Бьо бачить в цьому лише поразку для біатлону, оскільки Ейнар міг би додати цікавості майбутнім гонкам. «Це спортивна та комерційна втрата для біатлону. Біатлон втрачає спортивний діамант, який міг би розвивати інших спортсменів команди завдяки своїй силі в лижній підготовці. Це також комерційна втрата, адже він має велику ринкову цінність, що було б дуже вигідно для біатлону», – сказав Тар'єй.

Відомий в минулому біатлоніст збірної Норвегії – Уле-Ейнар Бьорндален – не пройшов повз заяву титулованого лижника Ейнара Хедегарта, який відмовився переходити до біатлону через умови місцевої федерації. Хедегарт з дитинства мріє потрапити до головної команди з біатлону, проте йому лише запропонували виступати за команду Б, що не входить у плани спортсмена. Молодий лижник вирішив відкинути дитячу мрію та сконцентруватися у своєму виді спорту, який приніс йому бронзу та два золота ОІ-2026. «Я залучений, але не маю великого впливу. Усе висить на дуже тонкій нитці. Поки вона ще є, я намагався зробити її трохи міцнішою, але це рішення, яке Ейнар має ухвалити сам. Він повинен відчути, що для нього правильно. Я не думаю, що цей зв’язок повністю розірваний, і якщо я можу його зміцнити – я із задоволенням це зроблю. Я думаю, федерація має зараз унікальний шанс. До наступної Олімпіади чотири роки, до чемпіонату світу в Голменколлені – три. Такий талант і така можливість, імовірно, більше ніколи не з’являться. Якби я був спортсменом збірної, я був би дуже радий тренуватися поруч із тим, хто є найшвидшим лижником у світі. Він явно швидший за найкращих біатлоністів», – сказав Уле-Ейнар.

Талановитий норвезький лижник Ейнар Хедегарт передумав прощатися з біатлоном після спілкування з місцевою федерацією. Після категоричної відмови виступати за резервну команду Ейнар узяв кілька днів на роздуми. Остаточна пропозиція та постійний контакт із представниками біатлону вплинули на рішення Хедегарта і підштовхнули його повернутися до біатлону. «Коли я більш ретельно все обдумав і ми прояснили ключові моменти мого підходу до підготовки, мені здалося правильним продовжити шлях до мрії про біатлон. Я відчуваю, що тепер отримав пропозицію, яка дає мені все необхідне для подальшого розвитку. У вівторок це відчувалося трохи як розставання, але досить швидко я зрозумів, що йдеться радше про те, що потрібно було налаштувати з мого боку, а не про повне завершення. Коли ми знайшли хороші рішення, особливо щодо тренерського штабута системи підготовки на елітному рівні, для мене стало очевидно, що це проєкт, у який я вірю», – сказав Хедегарт.

34-річний німецький біатлоніст Йоханнес Кюн оголосив про завершення спортивної кар'єри в соціальній мережі Instagram. Останньою гонкою в його кар'єрі став персьют чемпіонату Європи, який пройшов 31 січня 2026 року в норвезькому Шушені. У цій гонці німець не закрив дві мішені та показав 12-й результат. «Зазвичай сьогодні починається тренування до наступної зими. Цього року – без мене. Після 24 років у біатлоні настав час завершити мою активну кар’єру. Ще маленьким хлопчиком я дивився на своїх кумирів по телевізору і вболівав за них. 14 років тому я вперше виступив на Кубку світу. Мені пощастило взяти участь у кількох чемпіонатах світу, двох Олімпійських іграх і понад 200 разів стартувати на Кубку світу. У дитинстві про таке можна було тільки мріяти! Чи завжди я був задоволений? Звісно, ні. Чи втрачав я багато хороших результатів через промахи? Безумовно. Це біатлон. Проте я пишаюся і вдячний за те, що досяг такого рівня і стільки років виступав на міжнародній арені. Велика подяка всім, хто супроводжував мене на моєму шляху: колегам, тренерам, персоналу, технікам, лікарям, фізіотерапевтам та багатьом іншим! Дякую митниці за багато років у складі скі-стрілецької команди. Дякую всім спонсорам за всі ці роки. Особливо моїм багаторічним партнерам. Велика подяка моїм батькам – без їхньої підтримки я ніколи не став би професіоналом, а також моїм друзям, які останні роки часто змушені були мене «ділити» з кар’єрою. Окрема подяка моїй дружині, яка завжди безумовно мене підтримувала і тримала для мене тил удома! І наостанок – дякую всім фанатам на стадіонах. Я сподіваюся ніколи не забути неймовірну атмосферу наших гонок», – написав Кюн. Біатлонний шлях Йоханнес розпочав у далекому 2004 році, а от перший старт на Кубку світу припав на 2012 рік. На Кубку світу німецький біатлоніст провів 216 гонок, однак перемогу здобув лише одного разу – у спринті в Гохфільцені (2021 рік). Загалом на подіум Кубка світу він підіймався 20 разів: одна перемога, шість других місць та 13 третіх. Також на рахунку Йоханнеса дві медалі чемпіонатів Європи (золото та бронза), шість нагород юніорських чемпіонатів світу (чотири золота та два срібла), бронза чемпіонату світу та дві перемоги на Кубку IBU.

Колишній біатлоніст збірної Німеччини Рікко Гросс приєднався до розташування збірної Швейцарії після завершення сезону 2025/26. Відомий у минулому спортсмен працюватиме в швейцарській збірній тренером зі стрільби разом з жіночою та чоловічими командами. Рікко стане помічником головного тренера чоловічої збірної Кейна Ейнасте та нового наставника жіночої команди Джіона-Андера Бунді. Гросс – легендарна постать збірної Німеччини. За свою кар'єру Рікко виграв вісім медалей Олімпійських ігор, чотири з яких були найвищого гатунку. Також на його рахунку 19 нагород чемпіонатів світу (вісім золотих, п'ять срібних та шість бронзових). На Кубку світу Гросс регулярно боровся за високі позиції, про що говорять 25 перемог. Після завершення кар'єри німець встиг побувати в рідній збірній, російській, австрійській та словенській.

Останній 9-й етап Кубка світу завжди приносить чимало як радісних, так і сумних моментів. Адже по завершенні чергового сезону на вболівальників очікують новини від своїх улюбленців, чи вони завершують кар’єру, чи вони продовжуватимуть тішити своїх відданих фанатів. А якщо сезон на додачу був олімпійським і до чергових Ігор ще чотири роки, то кількість тих спортсменів, з якими прощатимуться, лише зростає. Однією з таких виявилася найвідоміша біатлоністка збірної Австрії – Ліза-Тереза Хаузер. Вона за кілька днів до останніх гонок сезону оголосила про свій намір завершити спортивну кар’єру. Тож давайте згадаємо її історію у біатлоні. *** Ліза-Тереза народилася 16 грудня 1993 року в Кіцбюелі, Австрія. З дитинства, ще у віці 6 років, майбутня зірка почала кататися на лижах. Вона закінчила лижну школу та стала членом команди Австрійської лижної асоціації. У 2011 році дівчина перейшла до біатлону. Й звідтоді вона почала свій професійний шлях у цьому виді спорту. *** В сезоні-2011/2012 Хаузер вперше взяла участь у міжнародних змаганнях. Спочатку вона виступила на чемпіонаті Європи, що проходив у словацькому Осрблі. Там найкращим особистим результатом дівчини стало 18-те місце за підсумками спринтерської гонки. Тоді вона припустилася однієї хиби. Опісля свої виступи Ліза-Тереза продовжила й у фінському містечку Контіолахті. Саме там проходив юніорський чемпіонат світу, й вона також взяла участь у цьому турнірі. Виступаючи в категорії «дівчата», австрійка зуміла з одним колом штрафу стати бронзовою призеркою. А перед цим вона й партнерки по команді Крістіна Рідер та Юлія Райзінгер стали 3-ми за підсумками естафетної гонки. 8 березня 2012 року 19-річна дівчина дебютувала вже на Кубку IBU на етапі в німецькому Альтенберзі. Аж надто високих результатів Ліза-Тереза не продемонструвала, однак у зв’язці спринт/персьют вийшло відносно непогано: 23-тє і 31-ше місця відповідно. Дебют на Кубку світу в естафетних гонках Сезон-2012/2013 пройшов для Лізи доволі незвично. Хоча вона й зуміла дебютувати на етапах Кубка світу, але лише в естафетних перегонах. У своїй дебютній естафеті 9 грудня 2012 року на рідному етапі в австрійському Хохфільцені вона продемонструвала гарні показники, не використавши жодного додаткового патрону за свій етап, на відміну від своїх співвітчизниць. Однак тоді вся збірна Австрії так і не завершила гонки, дівчата стали коловими. Хаузер випала нагода взяти участь ще в трьох естафетах сезону. На етапі в німецькому Рупольдингу та італійському Антгольц-Антерсельві жіноча австрійська команда фінішувала 11-ю і 9-ю відповідно. В чеському Нове-Место історія повторилася: представниці Австрії знову не зуміли завершити ту гонку, ставши коловими. На юніорському чемпіонаті світу в рідному Обертілліаху 2013 року Ліза-Тереза показала гарні результати в особистих стартах. Спочатку вона стала бронзовою призеркою в спринті, продемонструвавши ідеальну стрільбу. В індивідуальній гонці в неї вийшло поліпшити свій результат і стати срібною призеркою, попри дві хиби загалом. Після таких успіхів спортсменка вирушила й на чемпіонат Європи, що відбувався у болгарському містечку Банско. Там Ліза-Тереза стала призеркою в усіх особистих перегонах, в яких змагалася. Спочатку вона здобула бронзову нагороду в індивідуальній гонці. А в зв’язці спринт/персьют оформила срібний дубль. Особистий дебют на Кубку світу Дебютувала 19-річна австрійка 14 грудня 2013 року, за два дні до свого Дня народження. В тому спринті Хаузер зуміла ідеально провести вогневі рубежі, але поступилася за показником швидкості на дистанції. Однак вона посіла 33-тє місце, зумівши набрати залікові очки. Завдяки цьому Ліза відібралася до дальшого старту. В персьюті поліпшити стартову позицію не дали змоги додаткові 450 метрів дистанції. І в підсумку вона стала лише 42-ю. Крім того, австрійка також взяла участь і на етапах в німецькому Рупольдингу та італійському Антхольц-Антерсельві. Хаузер оновила свій найкращий результат, ставши 24-ю в класиці світового біатлону в Німеччині, заробивши лише одну штрафну хвилину. Попри дещо посередні результати, юнка таки зуміла відібратися до своєї дебютної Олімпіади. Олімпіада в Сочі Перші Ігри в кар’єрі 20-річної дівчини склалися для неї не дуже вдало. Вона взяла участь у трьох із чотирьох особистих гонок. Найкращим результатом стала 27-ма позиція за підсумками спринту, де вона продемонструвала бездоганне проходження вогневих рубежів. Окрім того, Хаузер також взяла участь і в змішаній естафеті, разом із партнерами по команді Катаріною Коматц (тоді мала прізвище Іннергофер), Даніелем Мезотичем і Фрідріхом Пінтером. У тій гонці Ліза була забійницею своєї збірної. Перша стрільба була бездоганною в її виконанні, а ось на другому вогневому рубежі, незважаючи на три додаткові патрони, австрійка не впоралася з мішенню. Тож, зрештою, вона відправила свою команду на коло штрафу вже на першому етапі. Як наслідок, 8-ме місце на фініші. *** Після дебюту на Олімпіаді в постолімпійських етапах Хаузер не брала участі. Вона лише виступила на черговому юніорському чемпіонаті світу. Того разу цей турнір проходив в американському містечку Преск-Айл. Там вона стає срібною призеркою індивідуальної гонки та разом із партнерками по команді Дунею Здуч і Сюзанною Хоффманн здобуває бронзу в естафеті. За сезон у неї вийшло заробити 36 очок, у підсумку вона посіла 69-те місце в тоталі. *** Наступний сезон-2014/2015 був першим повноцінним у її кар’єрі. Вона поступово заробляла очки та потрапляла до чільної 20-ки. До першої 10-ки увійти поки що не виходило. Її найкращим результатом на етапах Кубка світу стала 13-та позиція в спринтерській гонці на відкритті сезону в шведському Естерсунді. Крім того, Ліза-Тереза також взяла участь і в своєму першому чемпіонаті світу. Головний старт сезону проходив у фінському містечку Контіолахті. В австрійки вийшло продемонструвати гарні результати, потрапляючи в особистих гонках до чільної 30-ки. Це дало їй змогу відібратися і до масстарту, першого в її кар’єрі. Під час тієї гонки в Хаузер вийшло повторити свій кращий особистий результат сезону, в підсумку вона стала 13-ю серед найкращих спортсменок світу на той момент. Вона насправді зробила великий прорив порівняно з попереднім сезоном, заробивши за всі гонки 322 очки та посівши 26-те місце в загальному заліку. *** Наступний сезон приніс Лізі й перше потрапляння до чільної 10-ки. Сталося це вже на першому етапі в шведському містечку Естерсунд. Тоді в класиці світового біатлону з однією штрафною хвилиною вона стала 8-ю. А 7 лютого 2016 року вона разом із досвідченим партнером і лідером чоловічої збірної Сімоном Едером вперше в своїй кар’єрі здійнялася на п’єдестал пошани. Й сталося це в доволі незвичній та й новій для біатлону дисципліні – синглміксті. Ця гонка й такий результат поклали початок подіумним позиціям в одиночній змішаній естафеті для Хаузер. Getty Images/Global Images Ukraine «Дуже рада подіуму, так, він у мене перший у кар'єрі, раніше лише мріяла про потрапляння до 3-ки кращих. Це мій перший досвід у такому форматі, тому стрільба трохи не вийшла, надто стрільба лежачи. Й Сімон, і я, ми швидкі й влучні стрілки, але сьогодні це не зовсім у нас вийшло», – казала Хаузер. За сезон Ліза-Тереза набрала 479 залікових очок і посіла високе 15-те місце в тоталі. *** Сезон-2016/2017 приніс австрійці й перші потрапляння до квіткової церемонії. Вона розпочала 1-й етап Кубка світу відразу з подіуму в синглміксті, посівши в тій гонці 2-ге місце разом із Сімоном Едером. Окрім того, в неї вийшло потрапити до кожної з особистих гонок на цьому етапі. Ліза стала 6-ю в класиці світового біатлону, 5-ю в спринті й закрила чільну 6-ку в персьюті. На чемпіонаті світу 2017 року в рідному Гохфільцені вона не зуміла домогтися високих досягнень. Її найкращим особистим результатом стала 23-тя позиція в спринтерській гонці з одним колом штрафу. Після не надто вдалого, як для себе, чемпіонату світу вона здобула свою першу командну перемогу в кар’єрі. Сталося це на етапі у фінському Контіолахті. Разом із своїм постійним партнером в одиночній змішаній естафеті вони, нарешті, тріумфували. «Склад на гонку визначали тренери. Вони бачили, що раніше ми вже показували хороші результати із Сімоном і тому поставили нас. В одиночній естафеті це австрійська дрім-тім. Мені все сподобалося, насолоджувалася кожною секундою гонки та квітковою церемонією. Хоча на стрільбі було непросто через вітер, але мені пощастило, що я змогла закрити всі мішені додатковими патронами. А основну роботу зробив Сімон», – не приховувала своїх емоцій наша героїня Загалом за всі гонки вона зуміла заробити 493 бали та посісти підсумкове 15-те місце в загальному заліку. Сезон-2017/2018 Олімпійський сезон обіцяв бути насиченим на події та напрочуд складним через підготовку до головного старту 4-річчя. Розпочався він традиційно з етапу в шведському Естерсунді. Й Ліза-Тереза Хаузер разом із Сімоном Едером перемогли в першій гонці сезону – синглміксті. До Ігор австрійка демонструвала посередні результати в особистих гонках, не потрапляючи до чільної 10-ки. Олімпіада розпочалася для Хаузер не надто вдало. Посівши 62-ге місце в спринті, вона не зуміла відібратися до персьюту. А 41-ша позиція в індивідуальній гонці не дала їй змоги кваліфікуватися до масстарту. В змішаній естафеті збірна Австрії стала лише 10-ю. Постолімпійський етап у фінському Контіолахті подарував їй черговий подіум у синглмікстах. Цього разу її партнером був Юліан Еберхард, і вони програли всього 2 секунди тодішнім переможцям – французам. Завершення сезону вийшло дещо неоднозначним. Результати за межами чільної 10-ки вплинули й на остаточну розстановку в тоталі. Ліза за сезон зуміла заробити 260 очок і посісти 29-те місце в загальному заліку. *** Сезони-2018/2019 і -2019/2020 пройшли для Хаузер відносно рівно. З одного боку вона продовжувала потрапляти до чільної 4-ки, заробляючи бали й здіймаючись на п’єдестал пошани в синглмікстах, а з іншого чогось їй не вистачало в особистих гонках задля того, щоб здобути особисті нагороди. Вона загалом заробила за ці два сезони 488 і 352 очки, посівши в тоталі 17-те й 18-те місця відповідно. Зламний сезон Сезон-2020/2021 років можна вважати одним із найкращих в кар’єрі Лізи. Перший триместр видався доволі важким, але все змінилося відразу після різдвяної павзи. 8 січня 2021 року на етапі в німецькому Обергофі, попри одну хибу, в неї вийшло, нарешті, здійнятися на п’єдестал пошани в особистій гонці – спринті. Getty Images/Global Images Ukraine Ліза-Тереза ділилася своїми емоціями: «Це дивовижно! Гублюся в словах! У мене дотепер через хвилювання трясуться ноги (сміється). Не думала, що перший особистий п'єдестал у кар'єрі в мене буде в спринті. Переслідування, масстарт – може бути, але спринт, та ще й із хибою – дуже несподівано! Я щаслива! П'єдестал в особистих гонках був моєю метою №1 на сезон. Багато хто сподівався, якщо вже в мене не вийшло потрапити на п'єдестал під час першого триместру, це досягнення підкориться мені вже нового року. А я змогла фінішувати в чільній 3-ці в першій же гонці 2021 року – навіть не віриться! Так, моя мета №1 на сезон досягнута, але тепер я, безумовно, хочу більшого (сміється)! Не думала, що це відбудеться тут. Я можу розповісти безліч історій про свої гонки в Обергофі! Там буде все: від падінь і зламаних гвинтівок до перших чотирьох вогневих, пройдених без хиб, і тепер першого п'єдесталу в кар'єрі! Не впевнена, наскільки це щасливе для мене місце, але воно точно регулярно поповнює мою біатлонну історію (сміється)!» В персьюті в неї вийшло повторити свій спринтерський результат, і вона знову стала бронзовою призеркою: «Звичайно, я все ще радію! П'єдестал у спринті став для мене справжнім сюрпризом і ось, через день, я знову тут. Щаслива, хоча повною мірою ще не усвідомила свого успіху. Для мене сьогоднішня гонка була звичайнісінькою, дуже задоволена своєю стрільбою. Не знаю, що ще сказати. Просто не віриться, що я знову в чільній 3-ці та відповідаю на ваші запитання на пресконференції! Я одержала за ці два дні стільки повідомлень із привітаннями, що навіть не встигла їх усі прочитати й відповісти на них! Це дуже приємно! Про розчарування сьогодні не може бути й мови. Так, одразу після хиби на останньому вогневому я трохи засмутилася, адже це був останній постріл, і 20 із 20-ти були так близько! Та на дистанції мені повідомили, що найближчий переслідувач у 40-ка секундах за моєю спиною і я знову буду 3-ю! Це просто неймовірно! Не шкодую про хибу. Так, у мене з'явилася можливість розслабитися та насолодитися останнім колом. По трасі мене вітали хлопці з команди, я бачила їх радість, і сама діставала задоволення від гонки! Чудові відчуття!» Після класно проведеного етапу в Обергофі й трьох бронзових медалей (після двох нагород Хаузер зуміла стати знову 3-ю в другому спринті на німецькому етапі) в італійському Антгольц-Антерсельві Хаузер здобула таку довгоочікувану першу особисту перемогу в кар’єрі. Попри одну штрафну хвилину, вона зуміла фінішувати 1-ю в класиці світового біатлону. «Просто зараз мені складно описати свої емоції, – казала Ліза-Тереза тоді. – Починаючи з першого в кар'єрі потрапляння на п'єдестал в Обергофі, не розумію, що відбувається (посміхається). Спочатку потрапляння на п'єдестал, тепер перемога – мої мрії збуваються! Сьогоднішня гонка пройшла непогано: всього одна хиба на вогневих і гарна швидкість на трасі, я дуже радію! Масстарт в Обергофі дуже засмутив мене, хоча до останнього кола все складалося чудово. Я йшла 3-ю та була налаштована на боротьбу, але опісля впала. Я половину кола бігла з відірваним ложем і лише після фінішу це помітила! Ми швидко все полагодили, у вівторок ввечері гвинтівка вже була в мене, повністю готова до гонок. Навіть встигла потренуватися з нею тут, в Антгольці. Звичайно, тепер у мене нова мета – медаль чемпіонату світу. Перед початком сезону я хотіла просто потрапити на п'єдестал – місце та ранг змагань не мали значення. І, якщо вже мої бажання збуваються, чому б не замислитися про ЧС (посміхається)? Сподіваюся, на чемпіонаті світу в мене вийде показати результати не гірші, ніж зараз». У масстарті вона до останнього боролася з Жульєю Сімон і Ханною Еберг за перемогу. В підсумку Ліза замкнула чільну 3-ку, програвши лише 3 секунди переможниці-француженці. Чемпіонат світу 2021 року розпочався для австрійської збірної із подіуму. Саме Лізі випала честь буду фінішером команди, й вона разом із Давідом Коматцем, Сімоном Едером і Дунею Здуч стала срібною призеркою змішаної естафети: «Бути фінішером естафети – велика честь, але сьогодні це було ще й великим стресом (посміхається). Після «стійки» Дуні стало зрозуміло, що ми точно у боротьбі за медаль. Я так нервувала! Ноги тремтіли, був сильний мандраж. Радію, що вчасно впоралася з хвилюванням і змогла принести команді срібло. Чудовий день для нашої збірної!» Стартуючи 9-ю в персьюті, Ліза продовжила свої успішні виступи. Вона, маючи лише одну хибу, якої припустилася ще на першій стрільбі, зуміла зібратися та безпомилково провести всі дальші вогневі рубежі. «Це неймовірно! – не приховувала емоцій австрійська біатлоністка. – Перед чемпіонатом я намагалася зберігати спокій і готуватися до гонок. Після успіхів у січні багато хто чекав від мене медалей чемпіонату, але я концентрувалася на своїй роботі й не думала про майбутні старти. В нас вийшло показати чудовий результат у змішаній естафеті, після чого тиск трохи зменшився і ми змогли розслабитися. Тепер я на п'єдесталі в другій особистій гонці чемпіонату – просто не віриться! Я почала гонку з хиби, тому довелося підлаштовуватися під ситуацію. Потрібно було продовжувати боротися і добре стріляти на рубежах, що залишилися. Дивно, але в мене вийшло закрити інші мішені. На останньому вогневому не думала, що є шанс на п'єдестал. Здавалося, багато спортсменок вже пішло на фінішне коло, але на трасі вся команда підганяла мене та кричала, що я маю боротися. Лише на ділянці, де сервісмени тестують лижі, побачила екран стадіону з результатами, де я йшла 4-ю. Звичайно, я дуже здивувалася, але по тому вирішила боротися до кінця. Це спрацювало. Сили на останнє коло в мене були. Всю гонку я працювала в гарному темпі, поступово розганяючись, і змогла здорово провести останнє коло. Це тішить! Після потраплянь на п'єдестал усе здається набагато простіше. Тепер я менше хвилююся перед стартами та більше насолоджуюся гонками. Бути на п'єдесталі чемпіонату світу – просто неймовірно!» В індивідуальній гонці Хаузер опинилася за крок від подіуму. Вона могла поборотися навіть за перемогу, якби не прикрі 2 штрафні хвилини, що вона їх здобула на заключній стрільбі стоячи. Справжній тріумф відбувся в заключній гонці чемпіонату світу – масстарті. Тоді Ліза продемонструвала абсолютно ідеальну гонку в усіх її компонентах: бездоганне проходження чотирьох вогневих рубежів і 6-й показник швидкості на дистанції дали їй змогу опинитися на вершині подіуму. «Просто неймовірно! – тішилася Хаузер. – В індивідуальній гонці три вогневі я пройшла без хиб, але помилилася на 19-й мішені. Сьогодні я хотіла уникнути цього. На стрільбі стоячи працювала спокійно, все складалося чудово, й у мене вийшло закрити всі 20 мішеней. Я виступала в усіх гонках чемпіонату, тому відчувала втому ще до масстарту. Бігти сьогодні було складно через погодні умови та стан траси – сніг був пухким і дуже швидко розбивався. Я залишила в гонці все сили, й зараз повністю виснажена. Проте все склалося чудово, для мене велика честь стати чемпіонкою світу (посміхається). Австрійка на вищому щаблі п'єдесталу на чемпіонаті світу! Це історичний момент для австрійського біатлону (сміється)!» Завдяки таким вдалим виступам, а надто гарним результатам в індивідуальних гонках біатлоністка здобула свій перший та єдиний Малий кришталевий глобус. Ліза здобула цей трофей разом із Доротеєю Вірер. Вони здобули по одній перемозі та посіли по одному 4-му місцю. Зрештою, за весь сезон у неї вийшло заробити 818 залікових очок і посісти високе 6-те місце в тоталі. *** Олімпійський сезон-2021/2022 розпочався для Хаузер із подіуму – вона здійнялася на 2-гу сходинку в індивідуальній гонці в шведському Естерсунді. А в другому спринті етапу Ліза зуміла здобути другу перемогу в кар’єрі. Треті Ігри в кар’єрі пройшли для Лізи набагато краще, ніж попередні. Австрійці зовсім трохи не вистачило для того, щоб опинитися на подіумі в спринтерській гонці. Вона бездоганно провела стрільбу, як і призерки, але поступилася за швидкістю і фінішувала 4-ю. На заключному етапі сезону в норвезькому Голменколлені Хаузер посіла 2-ге місце за підсумками спринту. Їй зовсім трішки не вистачило до здобуття другого Малого кришталевого глобусу в кар’єрі в індивідуальних гонках. У цьому протистоянні вона, зрештою, програла лише 12 очок чешці Маркеті Давідовій. За сезон Ліза-Тереза заробила 684 очок і посіла 3-тє місце. Цей результат став найкращим за всю її професійну кар’єру. *** Постолімпійський сезон приніс Хаузер ще дві перемоги в кар’єрі. Крім того, вона разом із партнером по команді Давідом Коматцем здобула срібну медаль в одиночній змішаній естафеті на чемпіонаті світу. Вона зуміла набрати загалом 604 залікові бали та замкнути чільну 10-ку в загальному заліку. Сезон-2023/2024 пройшов без особистих нагород для австрійки. Лише на етапі в італійському містечку Антгольц-Антерсельва в Лізи разом із Сімоном Едером вийшло здійнятися на п’єдестал пошани в синглміксті: в тій гонці вони стали бронзовими призерами. Зрештою, вона зуміла заробити за весь сезон лише 184 очок, посівши 33-тє місце в тоталі. Наступний сезон пройшов узагалі без призових місць і п’єдесталів пошани. Австрійці чогось бракувало, щоб боротися за нагороди як в особистих, так і в командних перегонах. Однак, попри це, вона посіла доволі високе 11-те місце в загальному заліку, заробивши 496 очок. Останній сезон у кар’єрі Getty Images/Global Images Ukraine Черговий олімпійський сезон розпочинався з етапу в шведському Естерсунді. Й саме в персьюті в Лізи вийшло перервати свою безподіумну серію, тріумфуючи в тій гонці з бездоганною стрільбою. Вона на 2 секунди випередила фінку Суві Мінккінен, здобувши свою шосту перемогу в кар’єрі. Ця золота медаль також стала останньою в професійній кар’єрі спортсменки. Більше в сезоні в неї не вийшло потрапити на подіум. Олімпіада в Антгольц-Антерсельві пройшла не надто сильно у виконанні австрійки. Її найкращим особистим результатом стала 26-та позиція в гонці з масовим стартом із додатковими 750-ма метрами дистанції. Заключним стартом у кар’єрі Лізи став масстарт на 9-му етапі в норвезькому Голменколлені. В тій гонці вона стала 19-ю, з чотирма колами штрафу. За сезон Хаузер зуміла набрати 356 очок і посіла 18-те місце в тоталі. По завершенні сезону Ліза-Тереза вирішила попрощатися зі спортом. Про свій намір вона оголосила на своїй Instagram-сторінці: «Дорогі друзі, супутники та шанувальники біатлону! Протягом останніх 15-ти років біатлон був моїм життям. Я змогла пережити стільки неймовірно чудових моментів, розділити їх з особливими людьми та щовихідних змагатися з найкращими біатлоністками світу. Мої суперниці стали моїми подругами. Мої тренери, надто Сандра та Фред, стали моєю другою родиною. Однак це також потребувало дуже багато сил, і зараз для мене настав слушний момент, щоб сказати «прощавай». Просте «дякую» здається майже занадто малим, але воно йде від щирого серця. Щиро дякую всім моїм спонсорам і партнерам, які супроводжували та підтримували мене протягом усіх цих років! Дякую моєму роботодавцю, Збройним силам Австрії, ви завжди вірили в мене та в австрійський жіночий біатлон! Щиро дякую моїй родині та всім друзям, які завжди мене підтримували та з розумінням ставилися до моєї відсутності на важливих подіях! Сподіваюся, тепер я зможу це надолужити! Дякую, Штефф і Дані – ви завжди були поруч, коли ви були мені потрібні! Дорога командо Swiss-Ski! Щиро дякую за те, що прийняли мене так, ніби я завжди була частиною вашої команди! Ваша відкритість до всього нового та ваша професійна робота справили на мене глибоке враження. Дуже дякую! Дякую всій моїй команді: тренерам, сервісменам, фізіотерапевтам, медіаслужбі та лікарям! Без вас усе це було б неможливим. Велике спасибі моїм колегам по команді: ви зробили цю подорож такою особливою! Ми разом сміялися, плакали та переживали незабутні моменти. Я також хочу подякувати всім членам мого фан-клубу! Ви так часто вболівали за мене наживо на трасі та викрикували всі легені, підтримуючи мене. Й особлива подяка Вам, дорогі вболівальники біатлону! Ваша підтримка, Ваша енергія та Ваш ентузіазм робили кожні вихідні чимось особливим. Я ніколи не забуду ці моменти, від яких аж мурашки бігали за плечима. Було так багато чудових людей, які дали мені можливість жити моєю мрією. Дякую за все! Ваша Ліза» Загалом за всю кар’єру вона взяла участь в 387-ми стартах. Кар’єра Лізи-Терези – це історія про те, як завдяки старанню та наполегливості можна домогтися успіху. Біатлонному світу не вистачатиме цієї завжди позитивної спортсменки. Бажаємо їй успіхів у новому розділі життя та в усіх справах за межами спорту! Євгенія АНТОНОВА

Всесвітня боксерська організація (WBO) оприлюднила оновлений рейтинг найкращих представників надважкого дивізіону. Олександр Усик одразу піднявся на вершину списку. У порівнянні з попередньою версією рейтингу український ексабсолютний чемпіон світу перемістився з другої позиції на першу. Усик випередив британського проспекта Мозеса Ітауму, який втратив лідерство після поразки від Філіпа Хрговича наприкінці серпня. Наразі чемпіонський пояс WBO належить британцю Даніелю Дюбуа. Усик володів титулом цієї організації до листопада 2025 року, після чого звільнив його. До рейтингу WBO українець повернувся після того, як у червні залишив усі свої чемпіонські пояси. Рейтинг WBO у суперважкій вазі

Президент Федерації біатлону України Іван Крулько провів успішні перемовини щодо призначення іноземного фахівця. Ряди тренерського штабу жіночої збірної України поповнив фінський спеціаліст – Вілле Юхані Маунуксела. Попереднім місцем роботи Вілле була жіноча збірна Фінляндії з лижних гонок. Президія ФБУ дала зелене світло та затвердила рішення, тож Вілле розпочне новий етап в українській команді вже 15 червня. Маунуксела не просто допомагатиме тренерці Оксані Хвостенко, а ще й відповідатиме за лижний хід, фізичну підготовку і відновлення спортсменок.

Федерація біатлону Фінляндії оголосила склад тренерських груп збірних країни на наступний сезоню. До штабу команди U-21 потрапила легендарна фінська біатлоністка Кайса Макаряйнен, яка працюватиме разом з Іллкою Ярвою. «Збір відбувся минулого тижня у Вуокатті, і я змогла бути присутньою лише половину часу», – розповіла Макаряйнен YLE. Через заздалегідь заплановані робочі справи Мякярайнен братиме участь лише у трьох зборах, які відбудуться у Вуокатті. Загалом спільних тренувальних тижнів набереться трохи менше ніж два тижні. Наступного разу вона зустрінеться зі спортсменами лише наприкінці вересня. «Я виконую роль помічниці Ілкки. Я ніби приходжу вже на готовий процес і стежу за тим, щоб окремі тренування проходили як слід. Я досить багато буду на роликових лижах і кататимуся разом зі спортсменами», – додала Кайса. Хоча роль у тренерському штабі збірної до 21 року цього сезону є невеликою, Мякярайнен прагне привнести у фінську тренерську культуру нові підходи. На думку колишньої зірки біатлону, фінським юним спортсменам слід бути ближчими до світової еліти вже у молодших вікових категоріях. Макаряйнен вважає, що фінські тренери занадто мало працюють разом зі спортсменами на трасі та не контролюють техніку і виконання в режимі реального часу. «Я хочу привнести певний досвід і знання зі світу елітного спорту», – сказала Кайса. Макаряйнен нині проходить тренерське навчання другого рівня, яке організовує Міжнародний союз біатлону. Півторарічна програма вже наближається до завершення. Вона сподівається, що в майбутньому зможе працювати з молодими спортсменами, які перебувають на межі дорослого спорту. «Ця тренерська посада – це щось на кшталт стажування», – додала вона. Також Макаряйнен підтвердила, що продовжить наступної зими працювати експерткою з біатлону на фінському телебаченні.

Українську біатлоністку Анастасію Меркушину нагороджено орденом княгині Ольги І ступеня. Президент України Володимир Зеленський з нагоди Дня Конституції України відзначив державними нагородами українських спортсменів. Орденом княгині Ольги І ступеня нагороджено біатлоністку національної збірної України Анастасію Меркушину. У минулому сезоні спортсменка здобула золоту медаль чемпіонату Європи-2026, ставши переможницею індивідуальної гонки в норвезькому Шушені. Раніше повідомлялися, що Меркушини, Джима та Дмитренко змінили плани.

Ексбіатлоністка збірної України Юлія Журавок розповіла, що почала працювати в росії. Спортсменка зазначила, що після завершення кар'єри не отримала пропозицій щодо роботи у спортивній сфері в Україні, тому вирішила перебратися до рф. «Дивно бачити стільки уваги до мене зараз. Хочу лише запитати: де всі були, коли завершилася моя спортивна кар'єра? Де були ті, хто сьогодні обговорює моє життя, коли мені не запропонували жодної роботи тренером і я починала все з нуля? Я віддала біатлону 15 років свого життя. Це була не просто робота – це була моя любов, моє покликання. Я щодня жила цим спортом, багато працювала, вчилася, падала і знову підіймалася. Після завершення кар'єри почалося звичайне життя, де довелося боротися вже не за медалі, а просто за можливість рухатися далі. Я працювала на різних роботах, жила у складних умовах і намагалася не зламатися. Сьогодні я хочу просто жити, виховувати свою дитину в любові та спокої. Я зробила свій вибір свідомо і не шкодую про нього. Зараз я там, де цінують мій досвід, мої знання і мене як людину. Місце мого народження – Анжеро-Судженськ, Кемеровська область, росія. Як то кажуть, де народилася – там і знадобилася», – заявила Журавок. У профілі спортсменки з’явилися посилання на російські спортивні проєкти «Катай Технічно» та Biathlon Family Club. У травні цього року її представили як нову тренерку цих клубів. Один із цих проєктів – «Катай Технічно» – належить Євгену Лисаку. Він позиціонує себе як військовослужбовець, у своїй біографії згадує участь у військово-спортивних змаганнях, офіцерську освіту та шість проходжень у параді на красній площі в москві.

Український біатлон останніми днями сколихнула новина про зраду Юлії Журавок – біатлоністки, що завершила кар'єру в 2022 році. Журавок до 2025 року жила та працювала на території України, але в одну мить змінили своє життя і поїхала до росії. Інформація про це стала публічною, після чого Юлія опублікувала заяву в соціальних мережах. На тлі цього скандалу кілька українських біатлоністів потрапили до центру уваги, оскільки вони залишили свій лайк під дописом зрадниці, яка спробувала пояснити, чому перебралася до агресора. Ганебна втеча Журавок відійшла на другий план, оскільки чинні спортсмени такими діями фактично підтримали Юлію в момент скандалу. Вподобайки під дописом залишили відомі біатлоністи, які виступали або виступають за команду А: Валерія Дмитренко, Анна Кривонос, Любов Кип'яченкова, Надія Бєлкіна, Олександр Біланенко-молодший. Не пройшла повз слова Юлії й легенда Валентина Семеренко, яка чомусь не замислилася над своїми діями й залишила «сердечко» під дописом Журавок. Допис лайкнули і колишні натуралізовані росіянки збірної України Ольга Абрамова та Марія Панфілова. Також це зробили тренер чоловічої команди Б Сергій Зоц та колишній біатлоніст збірної України Віталій Кільчицький. Наскільки свідомо це робили представники українського біатлону – наразі невідомо. Але зрозуміти їхню реакцію на зраду Журавок важко, оскільки в сучасному світі лайки – це не просто просування допису, а й підтримка автора та його думки.

Колишній український біатлоніст Віталій Кільчицький заступився за Юлію Журавок, яка перебралася на територію росії на момент повномасштабної війни в Україні. Віталій підтримав Юлію в момент скандалу, відреагувавши на її виправдання щодо дивного переїзду до терориста. Однією з причин свого переїзду Журавок назвала відсутність роботи в українському біатлоні, тож вона вирішила повернутися до країни, де народилася. «Якщо Юлю не хотіли брати в українську команду – тоді не засуджую», – написав Кільчицький.

Іменитий французький біатлоніст Кантен Фійон-Майє разом з коханою Ліді Марген повідомив, що вони чекають на первістка. Про вагітність Марген пара оголосила за допомогою фотосесії: Кантен і Ліді вже підготували дитячі іграшки для майбутньої дитини. «Скоро! Талісмани готові», – написала пара. У серпні 2026-го Фійону-Майє виповниться 34 роки. Упродовж біатлонного шляху Кантен став лідером збірної Франції, який має за спиною 395 стартів на Кубку світу. Минулого сезону француз поповнив свою колекцію медалей з Олімпіади. В італійському Атгольці він здобув золото змішаної естафети, золото спринту, золото чоловічої естафети та бронзу масстарту. Всього він взяв участь на трьох Олімпійських іграх, на яких завоював 9 нагород: п'ять золотих, три срібні та одну бронзову.

Відомі шведські біатлоністи Ганна Еберг та Мартін Понсілуома здивували прихильників новиною в соціальній мережі Instagram. Закохана пара перебуває в очікуванні першої дитини. Про вагітність Ганни вони повідомили символічними фотографіями, де Мартін тримає Ганну за живіт. «Маємо що розповісти! Наступний сезон готує нові виклики», – написала пара. Вагітність Ганни не дозволить їй виступити в наступному сезоні. Водночас майбутні плани Мартіна залишаються невідомими – цілком можливо, що він приділятиме більше часу партнерці, аніж стартам. Нагадаємо, що минулого сезону Понсілуома став олімпійським чемпіоном у гонці переслідування, а також завоював бронзу в естафеті. Тоді як Еберг здобула лише срібло жіночої естафети.

Президент Федерації біатлону України (ФБУ) Іван Крулько відповів на часте запитання щодо запрошення іноземних спортсменів до лав збірної України. На думку президента, натуралізація легіонерів може загальмувати розвиток молодих талантів, які через це втратять можливість набиратися досвіду на міжнародній арені. Тому ФБУ свідомо робить ставку на власних спортсменів, даючи їм шанс розвиватися та прогресувати. «Спілкуючись з журналістами, мені доволі часто ставлять таке запитання. Тож в цьому дописі пояснюю свою думку та відповідно позицію Федерації біатлону України. Запрошення сильного іноземного спортсмена може здаватися найкоротшим шляхом до швидкого результату. Але для нашої національної збірної важливі й наслідки такого рішення через кілька сезонів. Кількість місць на міжнародних стартах дуже обмежена, а особливо після втрати квоти внутрішня здорова конкуренція зростає ще більше. Якщо ці місця віддати легіонерам, молоді українські біатлоністи втрачають можливість набувати досвіду, конкурувати на найвищому рівні й поступово ставати лідерами команди. Спортсмен має розуміти, заради чого щодня тренується. Коли шлях до збірної закритий заздалегідь, зникає мотивація продовжувати тренуватись та боротись за найвищі позиції. Так можна отримати кілька вдалих сезонів, але водночас послабити український біатлон у довгостроковій перспективі. Наше завдання як Федерації – створити умови, за яких талановита дитина з будь-якого населеного пункту матиме реальний шанс дійти до національної команди. Для цього потрібні тренери, змагання, якісна підготовка, зрозуміла система відбору та звичайно міжнародний досвід. Ми свідомо обираємо шлях розвитку власних спортсменів, хоча він довший і не обіцяє миттєвих перемог. Водночас він дає Україні те, що значно важливіше за короткостроковий результат: нове покоління біатлоністів і сильну національну школу», – сказав Крулько.