Ciko

В ніч на 14 грудня в США відбувся дебютний поєдинок Ярослава Амосова в промоушені UFC. Поєдинок, до якого він йшов протягом років, – у активі. Дебют вдалий, але це лише початок. На Амосова очікує чи не найскладніший дивізіон. Тож святкувати успіх зарано. Магні був побитий без шансів. Це дуже вдалий дебют!UFC підібрали Амосову для першого поєдинку в кар’єрі в промоушені складного опонента. Вищого на 10 сантиметрів американця Ніла Магні, який в UFC вже понад 10 років. Магні дебютував у промоушені в 2013-му й назагал завжди був певним маркером. Він бився майже з усіма в напівсередній вазі. Не зустрічався хіба що з чинним чемпіоном, але лише через те, що той одразу прийшов до категорії із титульним поєдинком. Не одержував бій проти Хамзата Чимаєва, якого викликав на поєдинок. Проте й цього бою не буде, бо той – в іншому дивізіоні. А так, у більшість гучних імен дивізіону ткни пальцем – Магні з ними зустрічався. Тому такий перший суперник спричиняв переживання. З іншого боку, UFC підписали не абикого. Ярослав Амосов – колишній чемпіон промоушену, який тривалий час конкурував із турніром Дейни Вайта. Тому йому потрібен був відповідний за рівнем суперник. І Магні тут підійшов ідеально. Так, Ніл – віковий хлопець, але через це перейматися не доводилося. Магні спокійно проходить три раунди. В нього неймовірна кількість досвіду й до того ж відповідна фізична готовність. Американець вміє боротися. Доволі пристойно виглядає в стійці. Має клінч, яким він зіпсував не одну хвилину життя суперникам. Він ще й більший за Амосова – й вищий, і виглядав доволі міцно. Такі суперники бувають дуже неприємними. Від них можна напропускатись ударів, виглядати недостатньо добре в партері. Такі бійці можуть і не перемогти тебе, але створити дуже багато проблем, щоб ти мав поганий вигляд. А це точно не те, що фанати воліли б бачити, коли це перший поєдинок в UFC у кар’єрі. На щастя, Амосов зробив усе, щоб й українці не переймались, і питань щодо його рівня не виникало. Якщо дивитися бій повністю, знайти вдалий момент Магні не так уже й просто. Він спробував відступати, наступати – всюди наштовхувався на контрдії Амосова. Працювати від суперника не виходило, бо прилітало. Захищатися було складно, бо Амосов влучав лоу-кіками, збиваючи захисні моменти. Навіть поборотися не вийшло. Щойно справа дійшла до партеру, Ярослав моментально показав, хто тут начальник. Перевів суперника, почав атакувати. Магні неначе приклеєний лежав, лише захищаючись. Опісля Амосов перейшов до наступу, закрутивши суперника так, що той не встиг прокинутись, як його вже душили. А виборсатися не вийшло, бо українець нівелював усі можливості захиститися. Чи була це яскрава перемога? Малоймовірно, бо вона не дуже завірусилася. Чи була це важлива та потрібна перемога? Абсолютно точно, 100%-во, так! Причому саме така, як потрібно. Бо такого бійця, як Магні, на старті кар’єри слід було перемагати достроково й доволі швидко, щоб показати свій клас. Що тепер?Амосов планує відпочинок, повернення додому. Попереду – свята, а також він розповів про можливість зустрічі з українськими військовими. Надалі – нові гучні виклики. Ярослав виглядав, як боєць, що готовий до першої 15-ки UFC. Звісно, цей вигляд був проти Магні, але він справді сильний, заряджений, потужний боєць. Зараз головний у напівсередній вазі – росіянин Іслам Махачев. Проте до нього ще точно далеко. Треба освоїтися, відчути себе, подивитись, як справи проти сильнішої опозиції. Чи організовуватиме UFC українцю одразу бій за топ категорії – невідомо. Проте навіть до першої десятки є і цікаві варіанти, й навіть гучні. Той самий Колбі Ковінгтон чи Гілберт Бернс – це не чільна 10-ка. Ковінгтон посідає 13-те місце, Бернс – 12-те. Це ті бійці, які мають імена, а перемога над якими додасть Ярославу того, чого йому не вистачає. Адже це однозначно висококласний боєць, один із потенційних лідерів. Мераб Двалішвілі назвав Амосова «майбутнім чемпіоном» після перемоги. Однак українцю не вистачає хайпу. Навіть зараз: колишній чемпіон Bellator дебютує в UFC з такої перемоги, а кажуть про це лічені люди. Проте не можна сказати, що є віра в те, що UFC віддасть Амосову гучніших суперників. На них можна ще заробляти, а Ярослава можна ще потестувати. Тому дальший суперник може бути й менш іменитим. Тут слід зрозуміти загальну політику UFC щодо Амосова. Бо попередні бійці з України винятково провалювались. Або навіть не дебютували. Та Ярослав – зовсім інша величина. І з ним можна будувати щось цікаве. Станом на зараз головне, що Амосов дебютував. Зробив це саме так, як мав та як хотів. Заявив про себе. Вийшов із клітки здоровим і готовим битися знову через кілька місяців. Теперішня форма українця виглядає так, що він може боротись із будь-ким. Тепер – лише розвиватися, поліпшуватись і бити кожного росіянина, який ставатиме на шляху.

Колишній чемпіон світу грузин Мераб Двалішвілі привітав Ярослава Амосова після дебютної перемоги в UFC. «Чудовий фініш. Вірю, що ти скоро станеш чемпіоном UFC. 🦾🇺🇦», – написав Мераб в соціальних мережах. Відомий український боєць, колишній чемпіон Bellator Ярослав Амосов провів дебютний поєдинок під егідою UFC на турнірі Vegas 112 в американському Лас-Вегасі. Представник напівсередньої ваги (до 77,1 кг) вийшов в октагон проти досвідченого американського ветерана Ніла Магні та завершив поєдинок достроково.

У ніч із 19 на 20 грудня 2025 року в американському Маямі проходить велике шоу боксу. В андеркарді відбувся цікавий бій зірок MMA: Андерсон Сілва (3–2, 2 КО) – Тайрон Вудлі (0–2). Поєдинок був розрахований на 6 раундів за правилами боксу. Андерсон Сілва нокаутував Тайрона Вудлі у другому раунді. Рефері довелося зупинити бій, оскільки Вудлі після нокдауну не міг продовжувати. У головному поєдинку на ринг вийдуть американський шоумен Джейк Пол (12–1, 7 KO) та екс-чемпіон світу Ентоні Джошуа (28–4, 25 KO). ФОТО. Андерсон Сілва нокаутував Тайрона Вудлі у другому раунді ВІДЕО. Андерсон Сілва нокаутував Тайрона Вудлі у другому раунді

Колишній чемпіон UFC Конор Макгрегор розповів про можливість провести бій проти Логана Пола. Конор пригадав бій Джейка Пола проти Майка Тайсона. «У мене там була дуже вигідна пропозиція. Але ці бої з ютуберами ще будуть. Я повертаюся за славою, за золотим поясом, за потрійною короною. Саме цього я прагну. А всі ці інші побічні варіанти? Подивіться на Майка Тайсона, який бився з Джейком Полом у 58 років – подивіться, яким свіжим він виглядає. Він для мене натхнення», – сказав Макгрегор. Востаннє Конор Макгрегор виходив в октагон ще у липні 2021 року. Ірландець без шансів поступився Дастіну Порʼє

Видання The Times повідомляє, що підприємство Конора Макгрегора MMA INC, яке займається навчанням бойових мистецтв, залучило значні інвестиції від фонду Дональда Трампа American Ventures. На поточному етапі обсяг фінансування становить 3 млн доларів. Проте експерти прогнозують, що загальна сума вливань зросте до понад 20 млн доларів після завершення угоди з викупу акцій компанії ірландського бійця.

Український боєць ММА Ярослав Амосов розповів деякі деталі своєї угоди з UFC. Боєць зізнався, що не спілкувався з президентом промоушену. – Поділіться, будь ласка, подробицями контракту з UFC. Яка кількість боїв передбачена? – Так, я підписався на довічне рабство (сміється), але хотів до цього прийти. Наступне питання (сміється) – Ви спілкувалися про умови контракту з Вайтом (президент UFC)? – Ні, там є багато людей, які організовують поєдинки. Він більше медійне обличчя. Звісно, моє підписання було через нього, але спілкування не було, – сказав Амосов.

В ніч на 25 січня в Лас-Вегасі на T-Mobile Arena відбудеться турнір UFC 324. В головному поєдинку турніру зустрінуться 31-річний британець Педді Пімблетт (23–3) й 37-річний американець Джастін Гейджі (26–5). Потенційно вибухове протистояння, в якому американець може бути злитий під молодшого та перспективнішого опонента, а може й дістати черговий шанс сягнути титулу промоушну. Пімблетт на ходу й близький до поясу. Гейджі може стати останньою сходинкою Педді Пімблетт – важливий ресурс для UFC. Він доволі молодий. 31 рік – розквіт сил. На тлі того самого 38-річного Алекса Перейри, який досі в топі й на піку, Педді має ще неймовірно багато часу. Він – британець. А це одна з найкращих публік для єдиноборств у світі! Купа фанатів, готових платити за шоу, можливість підвищити прибутки промоушну в Європі. А ще це просто яскравий боєць. Габаритний, сильний і різнобічний у клітці. Та дуже яскравий за її межами, враховуючи поведінку та заяви Педді. Причому це стосується не лише негативного трештоку. Пімблетт порушував питання чоловічих самогубств просто з клітки. Це додало йому авторитету й серед фанів, і загалом, адже стало очевидно, що це не просто веселий хлопчина, який провокує всіх довкола. Цього разу в нього цікаве випробування. З одного боку Джастін Гейджі має вже 37 років і багато складних боїв позаду. Зараз він усе ще повертається після руйнівної поразки. В 2024 році Джастін вийшов на поєдинок проти Макса Голловея. Мало того, що Макс повністю перепрацював суперника, так ще й нокаутував. Покликав встати на середині клітки та зарубитись. А за кілька секунд Гейджі впав лицем уперед. Після тієї поразки Джастін провів один бій. Він зустрівся з Рафаелем Фізієвим – яскравим ударником, який усе ж не впорався з ним і програв рішенням суддів. Проте дивитися на це було весело. Для Гейджі це важливий бій. Усе ж таки в такому віці, відлетівши від молодшого опонента, можна плавно переміститися в ранг бійців, на яких обкатуватимуть молодь. Водночас перемога може повернути Джастіну втрачені можливості й дати шанс увірватись у боротьбу за чемпіонство. Та буде непросто. Його суперник багато в чому кращий. Так ще й іде на чудовій серії. Пімблетта розумно підвели до такого протистояння. В 2022-му він побив Джареда Гордона. В 2023 році – Тоні Фергюсона. В 2024-му розібрався з Боббі Гріном, а торік побив Майкла Чендлера. З останнім було покінчено особливо жорстко: Педді зруйнував його та розбив ударами ліктями. Водночас не можна не відзначити негативний бік: британець б’ється раз на рік. Востаннє понад раз він виходив у ринг 2022-го. Тоді здолав трьох суперників. Однак серія гарна все одно. Не можна сказати, що вражає. Все ж Фергюсон давно був не тим, а Педді переміг його лише рішенням. Чендлер – узагалі не той, по кому можна однозначно міряти рівень бійця. Щоб перемогти його, потрібно достатньо навичок і сили. Проте сам Майкл нічого, крім фізичної готовності, зазвичай, не демонструє. З Гейджі має бути цікавіше. Джастін – дуже жорсткий, і його удар нікуди не подівся. Американець може знайти свій шанс і шокувати британських фанатів. Пімблетту доведеться не просто бути обережним, а й демонструвати свої навички та вміння на максимум, щоб перемогти. Хто фаворит? Пімблетт вважається фаворитом із приємним запасом. На його перемогу в середньому дають близько 1.40. На перемогу Джастіна Гейджі – приблизно 2.75. Чинники, які говорять за перемогу Педді, очевидні. Молодий, перспективний боєць. Яскравий у клітці та за її межами. Має конфлікт з Ілією Топурією, який може перерости у вибухове протистояння і в клітці, й за її межами. Крім того, важливо враховувати навички Пімблетта. Він збалансований боєць ММА. Може й в ударку, й у боротьбу. В партері почувається вкрай пристойно. Може й просто сили витягнути з суперника, працюючи там, і закрутити до сабмішену. Гейджі теж може спробувати нав’язати своє. Він не збитий льотчик, просто має не такі привабливі переваги для UFC, як Пімблетт станом на зараз. Через вік і багато інших чинників. Проте Джастіна полюбляють у США за його стиль, і тому розраховувати, що підсуджуватимуть супернику, не варто. Гейджі може влучити. Його удар потурбує будь-кого. Джастін може здобути перемогу нокаутом буквально з будь-яким суперником, якщо цей удар буде донесено. Інше питання, чи планує Пімблетт пропускати ці влучання? Вкрай малоймовірно, адже для нього це б означало тест на трималку, який можна не пройти. Водночас Педді володіє перевагою в габаритах і теоретично може стримувати суперника на відстані. А за потреби в’язати в партері, де британець теж має перевагу в навичках. Фаворит очевидний, хоч шанси Гейджі повністю ховати й не варто. 37 років – не фінал, як ми могли неодноразово побачити. Станом на зараз можливості бійців сильно розширилися. Вони довше зберігають спортивну молодість. Вони вміють адаптовуватися, змінюватися. Їхній пік буває не одноразово, а кількараз за кар’єру залежно від того, який стиль ведення бою вони обирають, виходячи з подій, що супроводжували їх у кар’єрі. Гейджі небезпечний навіть зараз. І тому цей бій цікавий. А потенційна перемога Пімблетта має бути цінною.

У ніч на 25 січня на арені «T-Mobile Arena» в американському Лас-Вегасі відбувся турнір зі змішаних єдиноборств UFC 324. Головною подією шоу став 5-раундовий поєдинок за тимчасовий титул чемпіона в легкій вазі (до 70,1 кг) – в октагоні зустрілися американець Джастін Гейджи (26–5) та британець Педді Пімблетт (23–3). Гейджі шокував суперника з перших секунд, коли агресивно пішов в атаку, викинув декілька ударів в голову та відправив британця на покриття. Пімблетт зумів витримати потрапляння американця, повернувся в стійку і навіть спробував вирівняти ситуацію. Джастін продовжував активно йти вперед, ініціюючи видовищні обміни небезпечними ударами. На останніх секундах другої 5-хвилинки Гейджи знову дістав британця, звалив його, де продовжував успішно розбивати в гранд-енд-паунді. Пімблетт зумів перехопити ініціативу, успішно відстрілювався з дальньої дистанції, непогано рухався на ногах та успішно працював у захисті. В останніх раундах Гейджи знову був кращим, точнішим і агресивнішим, незважаючи на всі спроби Педді покращити своє становище. Видовищний та неймовірно цікавий бій тривав всі п'ять раундів і завершився перемогою Гейджи. Джастін завоював тимчасовий титул чемпіона легкого дивізіону і здобув другу перемогу поспіль. Педді, який мав сім перемог під егідою UFC, зазнав першої поразки в організації Дейни Уайта. Джастін Гейджи (США) – Педді Пімблетт (Великобританія) – UD 5 (49–46, 49–46, 48–47) Фотогалерея:

1 лютого в Сіднеї, Австралія, відбудеться турнір UFC 325, головною подією котрого стане протистояння між 37-річним австралійцем Алексом Волкановськи (27–4) й 31-річним бразильцем Дієго Лопесом (27–7). Це буде друге протистояння між цими хлопцями. В першому бою переміг Волкановськи рішенням суддів. Цього разу Волкановськи приймає суперника вдома. Проте легше від цього не буде Перше протистояння між Волкановським і Лопесом відбулося навесні 2025 року. Алекс підходив до бою на жахливій серії поєдинків. У 2023-му він вийшов на Іслама Махачєва, який виглядав на його тлі неймовірним велетнем. У тому бою Махачєв переміг, але у близькому протистоянні, в якому Волкановськи почувався чудово. По тому Алекс повернувся до свого дивізіону, захистив титул, а опісля знову пішов на Махачєва. Вдруге він це зробив, вийшовши на бій на вкрай короткому сповіщенні. Фактично не готувавшись, перебуваючи не в своєму дивізіоні, Алекс був нокаутований доволі швидко – в половині 1-го раунду. Нокаут жорсткий, і поставало питання, що ж робити далі. Після такої поразки потрібне відновлення, але австралієць пішов у клітку вже через кілька місяців – вийшов на бій проти Ілії Топурії. Було зрозуміло, що Топурія – серйозний хлопець, але з Волкановським він остаточно затвердився в статусі однієї із зірок UFC. Ілія провів рівний 1-й раунд із суперником. А опісля нокаутував суперника в половині 2-ї 5-хвилинки, завоювавши пояс. Така серія поразок виглядала, як фінал кар’єри. Алекс – віковий хлопець. До того ж, аж ніяк не найбільший серед усіх бійців навіть його рідного дивізіону. Його фішка – активність, сила, комбінаційність і міцна голова. З віком і такими поразками відпадає абсолютно кожен із цих компонентів. Проте Волкановськи повернувся. Ба більше: він переміг! У поєдинку проти молодого, агресивного, жорсткого та габаритного суперника. Тоді, навесні 2025 року, Лопес навіть відправив суперника в нокдаун. Проте для перемоги цього було замало. Волкановськи перепрацював суперника, засипав того ударами та знову повернув собі пояс чемпіона у фезервейті. Тепер – реванш. До другого двобою вони підходять у різних станах. Волкановськи не виходив у клітку більше. Після перемоги він відпочивав, відновлювався. Знімався в кіно, вів свій кулінарний блог в інстаграмі. Жив життя. Лопес провів двобій проти Жана Сільви – нокаутував його в 2-му раунді. Дієго вкотре довів, наскільки він небезпечний ударник. Наскільки чітко та вчасно може доносити удари й фінішувати опонентів. Те, що в нього не вийшло це зробити в першому поєдинку проти Волкановського, – не лише удача, а й показник рівня Алекса. Цікаво, що фактично для обох такий порядок справ виглядає сприятливим. Тобто те, що Волкановськи не бився, радше, добре, ніж погано для цього. Те, що Лопес бився, радше, добре, ніж погано для нього. В 37 років складно повсякчас підтримувати бойову активність. Зчаста бійці знижують кількість виступів, навіть якщо кар’єра була простішою. Бо слід відпрацювати конкретний кемп без травм, видати свій максимум, а опісля взяти максимум від відпочинку. Останнє потребує більше часу й навіть зусиль – щоб не повертатися швидко до залу й справді відновитись. У 31 рік із цим простіше. Часу на відпочинок і відновлення потрібно менше та якраз виступів потрібно більше. Й для того, щоб повсякчас підтримувати форму, й для того, щоб продовжувати вчитися, поліпшуватись і розвиватися. Саме тому така тенденція виступів обох майбутніх суперників веде до того, що вони, радше, будуть краще готові до повторної зустрічі, а не гірше. Один відпочив, перемкнувся на іншу діяльність і тепер скоріш за все підходить готовим до повторної зустрічі. Інший повернувся, перекрив поразку, попрактикувався. І тепер битиметься зі ще більшим завзяттям. Тим паче, на території чемпіона. Хто фаворит у букмекерів? На перемогу Алекса Волкановськи можна поставити з коефіцієнтом 1,63. На перемогу Дієго Лопеса можна поставити з коефіцієнтом 2,22. Не на користь Лопеса говорить арена – бій пройде в рідній для чемпіона Австралії. І питання не лише в тому, що це поєдинок на очах фанатів суперника. Чи в тому, що судді на місці можуть дещо допомагати чемпіону. Питання ще й у кліматі, часових особливостях. Усе це так чи інак може вплинути на претендента. На користь Лопеса говорить молодість і бажання. Дієго – хороший боксер із купою навичок. Він вміє вдарити, може добити. До того ж доволі добре бореться. Минулого разу він хитав Волкановського. Не забуватимемо, скільки разів постраждала голова чемпіона. Вона має тенденцію відновлюватися дуже довго, тож не дивно, що перемога Лопеса достроково розглядається, як серйозний, дієвий варіант. Проте, скидати чемпіона й ставити на більший коефіцієнт, який дають на претендента, зарано. Навіть 37-річний Волкановськи після двох поразок поспіль, де він падав на старті зустрічі, впорався. Алекс підготувався, дав темп, щільність і розбив суперника. Австралієць перепрацював візаві в усіх можливих статистичних компонентах у першій зустрічі. А тепер додаємо сюди те, що він відновив упевненість. Проте ще більше відпочив і розвіявся. Може бути в клітці ще більш свіжим. Водночас виходить на суперника, якого знає. Алекс його перемагав, бачив його навички особисто й тепер готується, щоб виправити свої помилки та виступити ще краще. Так, чинник можливого нокауту буде наявний до останньої секунди. Проте шанси чемпіона цього разу виглядають відчутно вищими, ніж за попередніх обставин. А бій може стати ще видовищнішим, враховуючи все викладене вище.

У неділю, 1 лютого, на арені «Qudos Bank Arena» в австралійському Сіднеї відбувся турнір зі змішаних єдиноборств UFC 325. Головною подією шоу став 5-раундовий поєдинок за титул чемпіона в напівлегкому дивізіоні (до 65,8 кг) – в октагоні зустрілися володар титулу, австралієць Александр Волкановськи (27–4) і бразильський претендент Дієго Лопес (27–7). Суперники вирішили не форсувати події і діяли вкрай обережно у першому раунді. Алекс двічі намагався провести тейкдаун, але всі його спроби виявилися невдалими. Австралієць впевнено забрав другий та третій раунд, холоднокровно розбиваючи суперника з дистанції та маючи величезну перевагу в стійці. В одному з епізодів Лопес дістав суперника правим боковим, але чемпіон зумів одразу повернутися на ноги. Претендент намагався переламати ситуацію в останній 5-хвилинці і в нього навіть з'явився шанс завершити бій достроково. Бразилець забрав спину суперника в одному з епізодів, міг провести задушливий, але Волкановски провів успішну роботу в захисті, залишивши суперника ні з чим. Судді зафіксували одноголосну перемогу представника Австралії, який здолав Дієго Лопеса в реванші і захистив титул чемпіона напівлегкого дивізіону. Александр Волкановськи (Австралія) – Дієго Лопес (Бразилія) – UD 5 (50–45, 49–46, 49–46) Фотогалерея:

В ніч із 7 на 8 лютого в Лас-Вегасі, США, відбудеться поєдинок українського бійця змішаних єдиноборств Даниїла Донченка (12–2) на турнірі UFC Fight Night 266. Для українця це буде друге протистояння в найпрестижнішій лізі ММА у світі UFC. Й перший поєдинок після перемоги на турнірі The Ultimate Fighter, яку він здобув у 2025-му, увійшовши в історію. Донченко з’явився нізвідки й одразу увірвався в топ українського UFC Донедавна ім’я Даниїла Донченка не було відоме широкому загалу. Його дивились олдскульні фанати ММА в Україні, яких відносно небагато. Стежили, бо це українець, який б’ється на непоганому рівні. То в Казахстані в місцевому промоушені. То в One Championship – серйозному турнірі, де Донченко відбоксував мінімально. Аж раптом його оголосили серед учасників турніру The Ultimate Fighter – легендарного шоу від UFC, через яке пройшли всі зірки промоушну так чи інак. Не обов’язково як безпосередні учасники, але з’являлося там багато зірок. На диво, в соціальних мережах неоднораз можна було прочитати питання від українських фанатів єдиноборств про те, що таке The Ultimate Fighter. Хоча турнір для перспективної молоді, де змагаються команда на команду, як здавалося, мали б знати всі вони. Дехто навіть питав, чому раніше не організовували такі турніри, хоча 33-й сезон був організований на 20-й рік для The Ultimate Fighter. Наявність там українця – не новина. Проте Донченко увійшов в історію якістю виступів. У першому протистоянні він пройшов бразильського ударника Річарда Мартінса. Даніель Корм’є трохи переживав за те, чи не виявиться представник команди Чейла Сонена сильнішим. Однак Донченко закрив ці питання: стійка – це якраз його стихія навіть проти ударників. У другому бою український спортсмен перетнувся з американцем. Метт Діксон виглядав потенційною проблемою для Донченка, але Даниїл не дав йому виявити себе. Це була не просто красива, а й швидка перемога. Вже в 2-му раунді Діксон лежав на канвасі клітки побитий ущент. Третім і фінальним протистоянням стала знову зустріч із бразильцем. Цього разу планувалося складніше протистояння. Першою причиною було те, що фінал проходив у рамках повноцінного турніру UFC. Другою – те, що Родрігу Сезінанду є базовим борцем, що типово для представника країни, в якій є таке єдиноборство, як бразильське джіу-джитсу. А типовим ударникам, яким є Донченко, зазвичай, складно в поєдинках із такими суперниками. Проте все склалося добре. Тренування з майстерним борцем з України Ярославом Амосовим допомогли Донченку. Він чітко контролював дистанцію, бачив, що планує робити суперник. І переміг його. Ця перемога принесла Донченку не лише здобуток у вигляді виграшу в The Ultimate Fighter, а й статус. Він став першим спортсменом з України, який здобув перемогу в цьому історичному турнірі. Наступним його опонентом стане американець Алекс Мороно. Й це ще один суперник, який виглядає таким, що може створити проблеми українцю. Хто фаворит? На перемогу Даниїла Донченка можна поставити з коефіцієнтом 1,13. На перемогу Алекса Мороно – з коефіцієнтом 5.00. Тотальна перевага, й у цьому є нормальна логіка. Річ у тім, що Донченко молодший за суперника на 11 років. А Мороно – не те, щоб топовий боєць. Узагалі – ні. Було б дивно, якби бійця, який щойно дебютував у промоушні, одразу б кинули на когось із чільної 10-ки чи навіть чільної 15-ки рейтингу. Натомість не можна сказати, що Мороно – це поганий вибір суперника для такого двобою. В 35 років він має понад 30 поєдинків у змішаних єдиноборствах. В UFC Алекс зустрічався з Ентоні Петтісом, якому програвав, Дональдом Серроне, якого перемагав, та Хоакіном Барклі, якому поступався. Проте, хай як крути, всі ці імена – кращі за всіх, із ким зустрічався Донченко. Бійця рівня того самого Серроне в рекорді Даниїла немає і близько. Що важливо, Мороно – універсал. Він і поборотися може, й побитися. Розмінюватися з Донченком йому, звичайно ж, не варто. Проте водночас розслаблятись у клітці з таким досвідченим суперником теж не варто. А чи впорається Даниїл із боротьбою суперника – незрозуміло. Минулого разу все спрацювало. Співпраця з Ярославом Амосовим допомагає розумно зупиняти бажання борців боротися. Та це ж буде не завжди. Знайдеться свій борець, якого не вийде спинити. Й тут ми, нарешті, побачимо, який Донченко в партері. Проте це, звісно, більше пошук того, чим суперник може бути небезпечний для Даниїла. Варіанти є, але небагато. Старт виступів Донченка поза межами The Unlimited Fighter має виглядати яскраво. Важкі удари, робота ліктями. Цей хлопець робить шоу! Й Мороно тут для того, щоб створити спротив, який допоможе це шоу прикрасити.

У ніч на 8 лютого, на арені «UFC Ape» в американському Лас-Вегасі відбувся турнір зі змішаних єдиноборств UFC Fight Night 266 (UFC Vegas 113). Представник України Данило Донченко (13–2) здобув другу перемогу під егідою UFC, здолавши досвідченого американця Алекса Мороно (24–12) одноголосним рішенням суддів. Донченко холоднокровно розбивав суперника з дистанції, використовуючи лоу-кіки та комбінував удари в голову. У першому раунді українець відправив суперника в нокдаун, проте американець зумів витримати і дочекатися гонгу. Ситуація не змінилася і в наступній 3-хвилинці – Донченко продовжував успішно торпедувати ноги Мороно, який почав накульгувати, але намагався огризатися на контратаках. В одному з епізодів Алекс дістав українця після небезпечного удару з розвороту – Данило залишився на ногах, але на обличчі з'явилася кров. В останньому раунді Мороно ще двічі опинився в нокдауні, проте зумів пройти всю дистанцію. Перевага Донченка виявилася досить суттєвою, щоб забрати комфортну перемогу за очками. Головною подією шоу в Лас-Вегасі став 5-раундовий нетитульний поєдинок у категорії до 61,2 кг – американець Маріо Батіста (16–3) задушив бразильця Вінісіуса Олівейру (23–3) у другому раунді. Данило Донченко (Україна) – Алекс Мороно (США) – UD 3 (30–26, 30–26, 30–26) Відеоогляд бою: Фотогалерея:

У ніч із 7 на 8 лютого в Лас-Вегасі, США, відбувся поєдинок українського бійця змішаних єдиноборств Данила Донченка (13–2) на турнірі UFC Fight Night 266. Для українця це було друге протистояння в найпрестижнішій лізі ММА у світі UFC. І перший поєдинок після перемоги на турнірі The Ultimate Fighter, яку він здобув у 2025-му, увійшовши в історію. Суперником став американець Алекс Мороно (24–13). Досвідчений боєць, якому виявилося не до снаги впоратися з українським бійцем. Донченко проїхався по супернику без проблем. Розбив в ударці, не пустивши у боротьбу Такі протистояння можуть бути сповненими сюрпризів. Річ у тім, що поєдинки між молодими та перспективними й досвідченими не можна передбачити зі 100%-вою впевненістю. Все через те, що неможливо дізнатися, що саме покаже проспект під можливим пресингом. І як саме себе виявить досвідчена сторона двобою. Мороно ніколи не був топовим бійцем, але водночас він доволі якісний спортсмен. Із 2016 року виступає в ММА, бився із серйозною опозицією. На його тлі Донченко фактично нікого не перемагав. Надто в UFC, де він пройшов лише претендентський турнір, змагаючись із такою самою опозицією, як він сам. Логіка підказувала, що UFC не дадуть Донченку одразу заскладного суперника. Проте й зовсім прохідного – теж ні. Слід подивитися, що Данило покаже під моральним пресингом, коли суперник уже має шлях за спиною. Донченко показав те саме, шо й завжди. Жорсткі атаки з усіх боків, контроль там, де суперник намагався вийти у боротьбу. В 1-му раунді Мороно було найскладніше. Його били звідусіль. Удари по ногах заходили не просто часто, а без зупинки. Удари руками в голову приземлялися один за одним. В якийсь момент Алекс навіть опинився на канвасі після влучання. Та тут уже спрацював досвід, і він зміг захиститися від спроб добити його у виконанні українця. Почасти далася взнаки різниця в досвіді. Тоді, як Донченко витратив немало сил на добивання, яке виглядало метушливо, суперник зміг і захиститись, і не дістати забагато пропущених ударів, і трохи сповільнити візаві. В підсумку це йому не допомогло. Проте, скоріш за все, Мороно врятувався від дострокової поразки. Якщо на старті було очевидно, що Алекс ось-ось може програти достроково, то вже з 2-го раунду ймовірність цього стрімко знижувалася. Данило дещо підсів фізично та почав битися спокійніше. Це теж важлива частина тесту для нього: як він діятиме, коли сил стане менше, в клітці з досвідченим суперником? І не можна сказати, що якість Донченка сильно впала. Просто активність знизилася. Ноги він пропрацьовував так само, як і раніше. Однак комбінаційні атаки руками зменшив, як і кількість намагань вдарити красиво ліктем чи ще якось. Загалом українець домігся мети. По-перше, він переміг. Це – основне в такому поєдинку. По-друге, це було впевнено. Нехай не достроково, але Донченко контролював усю зустріч, легко перепрацьовував опонента й багато влучав. Він відбив опоненту передню ногу, кілька разів хитав американця та записав нокдаун до активу. Мороно міг би мати свої шанси, якби не Донченко. Алекс влучав кілька разів непогано. Намагався захопити шию суперника в клінчі. Все це не давало результату, бо в стійці український боєць виявився на дві голови вищим. А у боротьбі, нехай і в клінчі, Данило не дав нічого зробити супернику. В результаті Донченко здобув впевнену перемогу одноголосним рішенням суддів. Класний старт кар’єри після перемоги на The Ultimate Fighter! Що тепер? Донченку всього 24 роки. Якщо все складатиметься добре, попереду аж ніяк не коротка кар’єра, тому сенсу зараз розганятися немає. Слід плавно та розумно ввійти в темп, а вже далі рухатися вперед. Сам Данило назвав два імені після перемоги. Перше – Курт Макгі, друге – Сантьяго Понсініббіо. Донченко аргументував бажання зустрітися з ними тим, що це переможці The Ultimate Fighter у його ваговій категорії, але сезонами раніше. Загалом у їхньому дивізіоні переможців було п’ять. Окрім Макгі та Понсініббіо, ще Майкл К’єза та Камару Усман. Перший був одним із тренерів Донченка на The Ultimate Fighter – наразі Данило проти такого двобою. Усман, за його словами, – топовий боєць, тому зараз рано проводити такі бої. З обома було б цікаво. Понсініббіо теж любить рубатись у стійці. Лише в 2025-му в нього – дострокова перемога й дострокова поразка якраз технічними нокаутами. Макгі торік бився один раз – якраз програв К’єзі рішенням суддів. Це стрибок до відоміших імен і справді гарних суперників. Проте не занадто високо. Не намагання одразу битися за пояс. Поступове збільшення рівня опозиції. Доволі розумно та вчасно для українця. Проте станом на зараз буде так, як вирішать боси UFC. Донченко поза межами чільної 10-ки, тож попереду складний шлях, щоб здобути авторитет. Та вийти на серйозні гонорари.

У ніч на 22 лютого, на арені «Toyota Center» в американському Х'юстоні відбувся турнір зі змішаних єдиноборств UFC Fight Night 267. Головною подією шоу став 5-раундовий нетитульний поєдинок в середній вазі (до 83,9 кг) – в октагоні зустрілися колишній чемпіон світу, американець Шон Стрікленд (29–7) та його співвітчизник Ентоні Ернандес (15–2). Стрікленд із перших секунд захопив перевагу, агресивно пресингував, використовуючи джеб і впевнено контролював суперника на зручній дистанції. Ернандес непогано рухався на ногах, намагався зблизитися з колишнім чемпіоном, щоб провести тейкдаун, але його зусилля не приносили бажаного результату. У третьому раунді Стрікленд зумів фінішувати співвітчизника – завдав важкого удару по корпусу, після чого почав розбивати Ернандеса з дистанції. Ентоні не витримав атак, опинився на канвасі і рефері змушений був зупинити одностороннє побиття. Впевнена та холоднокровна перемога Шона, який може знову претендувати на титульний шанс. Стрікленд провів перший бій з лютого 2025 року, коли в поєдинку за пояс чемпіона поступився південноафриканцю Дрікусу дю Плессі. Ернандес перервав серію з восьми перемог поспіль. Шон Стрікленд (США) – Ентоні Ернандес (США) – TKO 3 Фотогалерея:

Чемпіон UFC у середній вазі Хамзат Чимаєв опинився в центрі скандалу. 46-річний ветеран Повітряних сил США Річ Паттерсон заявив, що боєць ударив його в аеропорту Дубая. За словами Паттерсона, інцидент стався вночі, коли він повертався до США та попросив спортсмена про фото. «Близько 01:00–02:00 Хамзат Чимаєв напав на мене в аеропорту Дубая. Я був оточений ним і ще 7–8 людьми, коли він прорвався і вдарив мене в груди. Це зафіксовано камерами. Мені 46 років, я ветеран військово-повітряних сил США. Розповіді та чутки про його агресивну поведінку виявилися правдою. Він фактично намагався відправити мене в нокаут», – зазначив Паттерсон.

Вранці 8 березня в Лас-Вегасі, США, відбудеться турнір UFC 326. Головною подією стане протистояння за пояс BMF між представником США Максом Холловеєм (27–8) та бійцем із Бразилії Чарльзом Олівейрою (36–11). Це буде реванш, який проводиться неймовірно вчасно щодо продажів шоу. Момент, коли бійці перебувають на піку фанатської любові, й коли обом зичать лише перемоги. На другий бій чекають усі фанати ММА. Проте не бажають поразки жодному з учасників Уперше Макс Холловей і Чарльз Олівейра зустрілись аж у 2015 році. Тоді обидва йшли на хороших серіях без поразок: Макс не програвав 6 поєдинків поспіль після поразки від Конора Макгрегора, Чарльз виграв 4 протистояння поспіль. Однак бій довго не протривав. Уже в 1-му раунді все було завершено достроково: Холловей здобув перемогу та пішов далі, не програючи ще 4 роки поспіль. А Олівейра після того до 2017 року перебивався перемогами між поразками. Весь цей час хлопці йшли паралельно. Холловей затверджував сам себе в званні найкращого боксера змішаних єдиноборств. Варіювався між категоріями, тричі боровся проти Алекса Волкановські й тричі перемагав. Абсолютно епічно та навіть неймовірно вирубав Джастіна Гейджі. Та програвав Ілії Топурії. Історія Олівейри інша, але не гірша. Він сам поборов історію про статус капітулянта. Почав ще більше тренуватися, поліпшив свої фізичні можливості. Сильно прокачав ударну техніку завдяки тайському боксу. Й повернувся в топ, навіть завоювавши титул UFC. Обидва шляхи захоплюють фанатів. За останні роки хлопці здобули критично велику частину фанатів UFC для себе. Проте питання реваншу все одно стояло. Ба більше, воно стояло саме через ці два паралельні шляхи. Не так давно Холловей та Олівейра перетнулися з одним і тим самим суперником. Ілія Топурія жорстко нокаутував Олівейру. А перед цим став першим бійцем у кар’єрі Макса, який відправив його в нокаут. Фінальний штрих для актуалізації протистояння. Бій чекають. Бо це яскраві бійці, спортсмени з класними ударними стилями та якісною боротьбою. Проте водночас переймаються, адже хтось вийде переможцем. А Холловей та Олівейра – ті самі душевні хлопці, яким ніхто ніколи не бажає поразки. Навіть фанати опонентів. Хто фаворит? Драматичність зустрічі зрозуміла, інтерес фанатів до неї – також. Та чому поєдинок чекають саме зі спортивного погляду? Холловей та Олівейра чи не найяскравіші бійці UFC просто зараз і в останні роки. Банальна, але дуже цінна річ – їх цікаво дивитись. Обидва вправні в стійці. Холловей – різнобічний. У нього пристойний захист тулубом, хороша комбінаційна робота. Саме вона може створити проблеми будь-якому супернику. Будьмо відвертими: Ілія Топурія відчув реальну відсіч від Макса, поки не піймав його фінальними ударами. Олівейра теж міцний у стійці. Базово він усе ж борець – представник бразильського джіу-джитсу. Проте фінішувати Чарльз може будь-кого та будь-як. Якщо лише ти упіймаєшся на його удар, проблеми будуть наявні. В стійці бразилець має круту базу тайського боксу. Вправно працює будь-якою кінцівкою. Якщо вже заходити на територію аналогій, Ілія Топурія наразився у бою з ним на такий лікоть, який поклав би більшість суперників на спину. Можливо, й відправив би в нокаут. Щодо боротьби тут цікавий момент. З одного боку, ми маємо майстра боротьби Олівейру. Він добре контролював Армана Царукяна в партері, бій з яким бразилець чомусь програв на записках – скоріш за все, через пасивність у стійці. Він загалом зчаста перемагає саме завдяки боротьбі, вмінню викрутитися, знайти вихід із ситуації на спині та перевести це все в атаку. Фактично єдиним, хто поборов Чарльза за останній час, був Іслам Махачев. Проте й Холловей – не суто ударник. Він має мінімальну кількість перемог сабмішенами (дві штуки), але його не так просто побороти чи перевести. Макс добре рухається, контролює дистанцію. І контролює суперника під час боротьби. А отже, тут не можна сказати, що Олівейра однозначно зламає суперника в партері. Додатковий чинник – вага. Бій пройде в легкому дивізіоні, куди Холловею давно слід було перебиратись остаточно. Йому навіть не варто було битися з Ілією Топурією в меншій вазі, бо з роками саме легкий дивізіон став рідним для Макса. Після поразки від Топурії американець повернувся поєдинком проти Дастіна Пор’є в легкій вазі. Й абсолютно спокійно відпрацював п’ять раундів, перебивши суперника рішенням суддів. І от цей момент може стати ключовим. Олівейра – старший. Йому майже 37 років. Він пройшов складні випробування та неоднораз падав. А нещодавно його приземлив Топурія ще жорсткіше, ніж Холловея. І поєдинок пройде в дивізіоні, в якому Макс якраз розігнався до своєї максимальної на сьогодні форми. Проблематично для бразильця? Безумовно. Натомість маємо Олівейру, який страшенно мотивований. Він розуміє, що поєдинків залишилося не багато. Нехай ще кілька, але точно не десятки. Він величезну кількість років в UFC. Перемоги та любов фанів – це добре, але здоров’я не безмежне. А бій проти Холловея його не додасть. Тому цього разу потрібно бути чітким, зосередженим, ідеально протренованим і готовим перемагати. Ніхто й ніколи не захищав ще пояс BMF, і Чарльз збирається на завершення кар’єри стати тим, хто продовжить цю тенденцію, забравши його в суперника, який уже колись його перемагав. Діяльність бразильця в клітці зрозуміла. Потрібно бути гострим, спокійним і чітким у стійці. Й знаходити свої варіанти у боротьбі. Макс не безнадійний там, але Чарльз усе ж краще. Букмекери бачать фаворитом Холловея – за 1,41. На Олівейру можна поставити за 2,66. Все логічно, але інтриги купа. Макс має перемагати. Та так само може й поступитись. Якщо між комбінаціями регулярно пропускатиме гострі прямі, лікті й коліна. А у боротьбі не впорається з Чарльзом, який заплітатиме його, як змія. Саме за це ми любимо цей бій. І саме через це все одно залишиться осад наприкінці, адже хтось із цих класних хлопців програє.

У ніч на 8 березня, на арені «T-Mobile Arena» в американському Лас-Вегасі відбувся турнір зі змішаних єдиноборств UFC 326. Головною подією шоу став 5-раундовий титульний поєдинок в легкій вазі (до 70,3 кг) – в октагоні зустрілися володар поясу BMF Макс Холловей (27–8), який представляє США та бразилець Чарльз Олівейра (36–11). Чарльз з перших секунд кинувся на суперника, наніс декілька лоу-кіків, дістав дальніми ударами та кинув на канвас. Бразилець захопив контроль в партері, забрав спину та спробував вийти на удушення, але Макс протримався до гонгу. Ситуація не змінилася і в другому раунді – на перших секундах Холловей небезпечно пробив з дистанції, але знову опинився на покритті. Довелося витрачати сили, щоб не потрапити на больовий. Домінування Олівейри, який демонстрував в октагоні греплінг найвищого рівня, не викликало питань, а ось американець зіткнувся з серйозними проблемами і ніяк не міг переламати перебіг бою. Холловей віддав супернику і третій раунд, спробувавши змінити ситуацію в наступному, проте всі його спроби виявилися безуспішними. Володар титулу BMF не розумів, як успішно протидіяти бразильцю на покритті. Олівейра впевнено та холоднокровно довів бій до перемоги одноголосним суддівським рішенням, не залишивши американцю жодного шансу. Чарльз відібрав пояс BMF в легкій вазі. Чарльз Олівейра (Бразилія) – Макс Холловей (США) – UD 5 (50–45, 50–45, 50–45) Фотогалерея:

У ніч на 8 березня у Лас-Вегасі, США, відбувся турнір UFC 326, головною подією котрого стало протистояння між 36-річним бразильцем Чарльзом Олівейрою (37-11) та 34-річним американцем Максом Холловеєм (27-9). На кону бою стояв титул BMF – пояс найжорсткішого, найбільш яскравого та, якщо дослівно, найбільш поганого (у позитивному сенсі) бійця UFC. Від двобою очікувалась бійка та активне протистояння як у стійці, так і у партері. Але фанати отримали одностороннє побиття тепер вже колишнього володаря унікального для UFC титулу. Олівейра виявився занадто вправним. Цього не очікував ніхтоЧарльз Олівейра виходив на зустріч проти Макса Холловея у статусі андердога 1 до 2. На котируваннях букмекерів не було великого розриву, але він був присутній і досить відчутній. При цьому, все це було абсолютно логічно. Перший фактор – Макс вже перемагав Чарльза. У 2015 році Олівейра відмовився від продовження зустрічі по причині того, що травмував руку. Принаймні, так заявив бразилець у першому ж раунді. Другий фактор – попередні успіхи. Холловей став серйозним випробуванням для Ілії Топурії. Складнішим за Алекса Волкановського чи того ж Чарльза Олівейру. І хоча Макс вперше в кар’єрі програв достроково в бою проти Ілії, до його поразки прийнято ставитись, як до найбільшого успіху серед цих трьох. Після цього Холловей повернувся, перебивши Дастіна Пор’є та підтвердивши, що у легкому дивізіоні він – сила. Натомість Олівейру було знищено у поєдинку проти Топурії. Ілія відчув на собі стартовий тиск суперника, не дав себе перевести. А потім знищив бразильця декількома ударами. Повернення ж Чарльза не прийнято розхвалювати, хоча й дармка. Після тої поразки він буквально знищив Матеуша Гамрота у боротьбі, а це взагалі не вдавалось нікому. Проте, якщо порівнювати, Холловей має перемогу над Пор’є і пояс BMF, а Олівейра – побитого Гамрота. Друге вражає не так сильно. Getty Images/Global Images Ukraine Через це більшість вважала, що Олівейрі буде складно. Нав’язати свою гру Холловею не так вже й просто. Він рухливй, впертий в стійці. Затято б’ється, розмінюється ударами та має силу у легкому дивізіоні. Окрім цього, американець добре захищаєть від тейкдаунів – основної сили бразильця. Але у клітці всі ці роздуми не мали ніякого сенсу. Перше, що зробив Олівейра – пішов на суперника вперед. Наступне – перевів його на настил і почав бити та шукати можливості для сабмінешу. Макс виглядав розгублено через те, як просто суперник провів все це. Причому, тут не було чогось дивного. Стартовий тиск від Олівейри – норма. Його комбінаційна робота в тайському стилі – теж. Як і ось ці переведення з клінчу – це досить типові дії для Чарльза. Але Холловей попався на все і лежав на спині. За п’ять раундів картинка змінювалась не сильно – це розчарувало більшість фанатів у залі, які гуділи. І біля екранів, які писали негативні коментарі. В бою за пояс BMF промоушену UFC чекаєш не такого. Тут люди включають шоу і платять за нього кошти, щоб дивитись на бійку, а не на домінацію. Але у клітці була тільки вона. У Холловея лічені вдалі моменти. Коли у третьому раунді він не дав себе перевести декілька разів. І ще декілька – у четвертому. Коли під час обміну ударами влучав по супернику. Але і у стійці не те щоб американець переважав. Його мобільність не допомагала, сили удару не вистачало. А, якщо з’являлась небезпека, Чарльз одразу ж ловив суперника та починав бороти або хоча б утримувати. Макс не виграв навіть його рідний епізод, коли в кінці бою закликав суперника битись в центрі клітки. Навіть тут Холловею прилетів удар у вухо, а він не зміг відповідсти нічим. Все закінчилось абсолютно логічним і правильним рішенням суддів: одностайно на користь Чарльза Олівейри, нового чемпіона BMF. Що тепер? Макс Холловей повернеться. Він сказав про це просто у клітці, та й загалом – йому 34 роки, попереду ще не одне важливе протистояння. Можливо і проти того ж Олівейри – про це Макс теж казав після поєдинку. Трилогія може бути актуальною, якщо у хлопців все складатиметься добре. Особливо, якщо Холловей поб’є борця або ж просто видасть крутий перфоманс із зірковим суперником. Але третій бій все одно буде продати найскладніше – через те, як Макс програв і як в цей час бився Олівейра: холодно, розумно, але недостатньо яскраво. Олівейра зробив заяву цією перемогою. Показав всім, що він може битись на найвищому рівні і його поєдинки за пояс актуальні. Чи може це бути бій за повноцінний титул? Чому б і ні. Але треба буде чекати. Влітку зустрінуться Ілія Топурія та Джастін Гейджі. Першому Олівейра програв взагалі без шансів. І він стилістично зручний для Топурії. Але і Ілія пережив складний життєвий період. Хто знає, чи не вдаре це по ньому? Можливо і з Гейджі буде забагато проблем. Джастіна Олівейра вже перемагав. Це не означає, що у реванші бразилець переможе, але шансів у нього достатньо. Якщо не нарветься на удар, багато в чому (як от в топовій боротьбі), Чарльз кращий за опонента. Але це влітку. А після того ще час на підготовку. Можливо Олівейра не захоче простоювати довго. Після бою про нього жартував Нейт Діас, називаючи найбільш нудним володарем поясу BMF та Конор Макгрегор – обіцяв побити Чарльза. Можливо цікавою буде зустріч з кимось з них. Повернення Конора в бою проти Олівейри дійсно може стати цікавим. Але Конору доведеться скидати – він зараз виглядає важким. Та і в боротьбі Чарльз може перекусити ірландця. Чи захоче той ризикувати?

У ніч на 29 березня в Сіетлі (США) на турнірі UFC Fight Night 271 відбудеться поєдинок колишнього чемпіона промоушну 36-річного Ісраеля Адесаньї (24–5) проти 29-річного американця Джо Пайфера (15–3). Адесанья вчергове намагатиметься повернутися. Він йде на затяжній, складній серії поразок. І зараз перебуває на межі, коли ризикує перейти в повноцінні гейткіпери для перспективної молоді. Адесанья не перемагає впродовж років. Пайфер дасть відповідь на те, в якому статусі перебуває ІсраельДо 2021 року Ісраель Адесанья був серед лідерів UFC. Він упевнено втримував чемпіонський пояс і перемагав усіх, кого ставили напроти. Яскравий ударник подобався людям, історія з нігерійським походженням додавала авдиторії та правильного вайбу бійцю. За той час Адесанья побив Марвіна Ветторі, Дерека Брансона, Кевіна Гастелума, Андерсона Сілву, Роберта Віттакера, Йоеля Ромеро та Паулу Косту. З Віттакером була скажена бійка. А Косту Адесанья просто знищив важким влучаннями. Надалі стався перехід до важчого дивізіону, де Ян Блахович показав, що вагові категорії вигадані не просто так. У стійці Ісраель виглядав чудово, але з боротьбою польської машини не впорався. Блахович просто заборов і законтролював опонента. Звідтоді все в кар’єрі Ісраеля якось не так. Повернення до свого дивізіону склалося формально впевнено, але він уже не виглядав таким, як раніше. Ісраель переміг Марвіна Ветторі та Роберта Віттакера вдруге. Проте в першому разі було непросто, а в другому взагалі перемога спричиняла питання. Опісля було протистояння проти Каноньє та ще дві частини зустрічей з Алексом Перейрою. Знову не дуже впевнені виступи від Ісраеля. Не настільки яскраві, як раніше, хоча з Перейрою і було добре. У тих двох протистояннях Ісраель перемагав на записках, але поступився достроково в останньому раунді. А далі нокаутував Алекса в реванші. Виглядало страшенно брутально, хоча й було зрозуміло, що бразилець занадто надовго затримався в дивізіоні, де вагу робити йому було дуже складно. 2023 рік – останній, в якому перемагав Ісраель. По тому стався Шон Стрікленд, який переміг своїм простуватим стилем, пресингом та якісним блоком. Опісля – дві дострокові поразки. Дрікус Дю Плессі впіймав суперника на больовий прийом. Нассурдін Імамов, програючи в 1-му раунді, переміг достроково нокаутом у 2-му. Кожна ця поразка не спричиняє питань. Стрікленд справді перепрацював суперника. Дю Плессі хоч і погано виглядав на дальній дистанції із більш вправним суперником, по ділу довів суперника до дострокової поразки. А Імамов просто скористався тим, що під пресингом Ісраель зчаста виглядає посередньо, й це тягнеться давно. Тепер попереду Пайфер. Не найкращий боєць на тлі іншої опозиції. Усе ж, хай як крути, але останні п’ять поразок – круті бійці. Блахович на той момент чинний чемпіон. Стрікленд і Перейра – чемпіони UFC. Дю Плессі теж ставав чемпіоном UFC. Імамов – серед найкращих претендентів. Пайфер не такий. Джо йде на серії із трьох поразок – якраз на противагу серії Адесаньї. Він двічі переміг достроково: технічним нокаутом і сабмішном. А також перебив рішенням суддів Кевіна Гастелума, хоча він давно не той, що раніше. Проте це не топрівень. Не боєць, якого можна прирівняти до чемпіонів і майже чемпіонів, з якими бився Адесанья. Це такий собі тест для колишнього володаря поясу UFC. Переможе – матиме шанс повертатися на вершину. Програє – може стати гейткіпером для молоді, якщо продовжить битися. Хто фаворит у букмекерів?На диво, саме Ісраель Адесанья – фаворит цього протистояння. На котируваннях букмекерів його перемога йде за 1,68. Перемога Джо Пайфера йде за 2,14. Водночас букмекери більше вірять у те, що буде достроковий фінал, ніж завершення двобою рішенням суддів. На перший підсумок коефіцієнт 2,55. На другий – 1,55. З одного боку це не вкладається в жодну логіку. Ісраель Адесанья не перемагає три роки поспіль. У двох із трьох випадків він програвав достроково, причому різними методами. З іншого, логіка тут є. Бо Адесанья, навіть у 36 і на цій жахливій серії – чудовий спортсмен. Якщо порівнювати його навички та навички суперника, якого теж можна назвати ударником, то тут вимальовується величезна різниця. Хай як крути, але Пайфер – не настільки топовий ударник, як опонент. Що робить Джо чудово – так це б’є силовими. В нього важкі удари, й уже якщо влучає, то витримати це складно. Проте це й слабкість. Заряджаючись у силові, Пайфер витрачає так багато сил, що вже в 2-му – максимум у половині 3-го раунду погано дихає. Він страшний на старті, але, якщо виходить пройти цей етап, далі можна розбиратися. Головне – не проґавити удар. А тепер повернемося до поразок Адесаньї. Зі Стріклендом йому не вистачило моці та ідей. Ісраель відступав, пропускав непотрібні удари та погано почувався під пресингом. Пресинг зламав його й у поєдинках проти Дю Плессі та Імамова. Проте в останніх двох випадках австралійський нігерієць виглядав добре. Він комбінував, рухався, влучав і на дистанції розбивав суперників. Однак пропускав забагато моментів, які несли для нього велику загрозу. Якщо ж поставити напроти морально готового до пресингу та проблем Адесанью і Пайфера, Джо не матиме шансів. Інше питання – який зараз Ісраель? От саме на це й покликаний відповісти цей двобій. Якщо ексчемпіон не впорається і тут, то можна прощатись або зі статусом або й з єдиноборствами загалом. Проте, якщо все вийде, Пайфер дістане багато проблемних влучань у відповідь.

У ніч на неділю, 29 березня, на арені «Climate Pledge Arena» в американському Сіетлі відбувся турнір зі змішаних єдиноборств UFC Fight Night 271. Головною подією шоу став 5-раундовий нетитульний бій в середній вазі (до 83,9 кг) – в октагоні зустрілись колишній чемпіон організації, нігерієць Ісраель Адесанья (24–5) та американець Джо Пайфер (15–3). Пайфер з перших секунд спробував перевести легендарного суперника на покриття, проте зазнав невдачі. Нігерієць впевнено захищався, наносив успішні удари в стійці і непогано контролював дистанцію. Джо пропустив небезпечну атаку в голову, спробував виправити становище, але йому не завжди вдавалося дістати опонента. Перед гонгом зумів провести тейкдаун. У другому раунді в одному з епізодів Адесанья опинився на настилі, чим і скористався американець. Спочатку Джо безуспішно спробував провести больовий, після чого розташувався зверху і почав розбивати суперника. Суддя зупинив бій, зафіксувавши дострокову перемогу Пайфера. Іменитий екс-чемпіон із Нігерії зазнав четвертої поразки за останні чотири поєдинки. Джо Пайфер (США) – Ісраель Адесанья (Нігерія) – TKO 2 Фотогалерея:

У ніч на неділю, 10 травня, на арені «Prudential Center» в американському Ньюарку відбудеться турнір зі змішаних єдиноборств UFC 328. Головною подією шоу стане 5-раундовий титульний бій у середній вазі (до 83,9 кг) – в октагоні зустрінуться володар поясу UFC Хамзат Чімаєв (ОАЕ) та американський претендент Шон Стрікленд. У головному карді другий бій під егідою UFC проведе колишній чемпіон Bellator з України Ярослав Амосов (29–1), який побореться з іспанцем Йоелем Альваресом (23–3). У четвер, 2 квітня, організація Дейни Уайта офіційно анонсувала поєдинок в напівсередній вазі (до 77,1 кг), який буде розрахований на три раунди. Амосов дебютував під егідою UFC у грудні 2025 року, коли задушив у першому раунді досвідченого американця Ніла Мегні. Альварес виступає у найсильнішій ММА-організації світу з 2019 року і з того часу провів десять поєдинків, у яких здобув вісім перемог (сім дострокових) та зазнав двох поразок.

Боєць напівсередньої ваги UFC Тім Мінс був заарештований після конфлікту з донькою. За даними поліції, інцидент стався під час сварки через домашні обов’язки: Мінс нібито кинув у неї предмет і вдарив, а також міг застосувати удушення. У звіті вказані сліди на шиї та обличчі, а також кров із носа. Сам боєць визнав факт сварки, але заявив, що діяв, захищаючись. 42-річного Мінса затримали в Нью-Мексико, згодом відпустили під зобов’язання з’явитися до суду. UFC поки не коментувала ситуацію. Останній бій Мінс провів у жовтні 2024 року та програв Корту Макгі. Він зазнав п’яти поразок у шести останніх поєдинках.

24-річний український боєць UFC Данило Донченко (13-2) поділився у себе в Instagram анонсом свого наступного поєдинку. 27 червня на турнірі UFC Fight Night 280 в Баку (Азербайджан) він зустрінеться з 34-річним шведом Андреасом Густафсоном (12-3). Суперник Данила є не надто відомим, але і непростим. Колишній чемпіон Швеції по греко-римській боротьбі, віце-чемпіон світу IMMAF. Завдяки стилю агресивного пресингу отримав прізвисько «Bane» («Прокляття»). Останній бій він провів у вересні минулого року, поступившись технічним нокаутом росіянину Рінату Фахретдінову. Донченко свій попередній поєдинок провів у лютому на турнірі UFC Fight Night 266. У трьох раундах Данило здобув переконливу перемогу рішенням суддів над американцем Алексом Мороно.

Народний депутат України Жан Беленюк екслюзивно для Sport.ua розповів, чому вирішив спробувати свої сили в ММА, оцінив перспективи Парвіза Насібова та зізнався, що його суперником точно буде іноземний боєць. – Вчора було анонсовано ваш бій у новому для вас виді спорту – ММА. Чому ви вирішили спробувати свої сили у змішаних єдиноборствах? – Я завжди цікавився єдиноборствами такого роду. Постійно стояло питання, чи буду я себе випробовувати в цьому виді спорту. Зараз з'явилася гарна нагода – і я вирішив спробувати. Зараз тренуюся та готуюсь до бою. Коли займався боротьбою, то не міг собі дозволити «розпилятися» на інші види спорту, а зараз є така можливість. Зараз є можливість підтягнути ударну техніку і боротьбу, і больові прийоми. Є можливість трохи більше вийти за рамки греко-римської боротьби у контакті бойових мистецтв. – Як ви вважаєте, ваша успішна кар'єра у греко-римській боротьбі дуже допоможе вам в ММА? – У мене точно є певна база. Якщо б я взагалі ні чим не займався... Та база, яку я маю на цей момент – бонус, який точно має мені допомогти. Звісно, боротьба кардинально відрізняється від боксу, наприклад, якщо брати саме у контексті ударної техніки – у мене немає цього аспекту. Але точно є гарна фізична підготовка. Треба просто підкорегувати певні технічні аспекти, а деякі – здобути «з нуля», чесно кажучи. – В ММА дебютує Парвіз Насібов. Як оцінете його перспективи в цьому виді спорту? – Я сподіваюсь, що у нього все вийде. Парвіз – талановитий борець, в нього є все, щоб себе реалізувати. В нього є час підтягнути всі нюанси, які стосуються необхідного арсеналу, який знадобиться у прийдешньому бою. Я впевнений, що він поставиться до цього відповідально. Єдиний нюанс в тому, що він ще є діючим борцем греко-римського стилю – йому доведеться поєднувати тренування. В мене такої необхідності вже немає. Я можу сконцентрувати увагу на підготовці до бою ММА. – Ваші бої пройдуть під егідою нової ліги – промоушена ARENA. Розкажіть, що це за ліга та чим саме вона вас зацікавила? – Що це за ліга? На це питання вам кращу відповідь дадуть організатори та засновники цієї ліги. Для мене ця ліга – коло близьких за духом людей, які люблять бойові мистецтва та єдиноборства. Цю лігу створили люди, які мають певний бекграунд в змішаних єдиноборствах, які люблять український спорт та хочуть його розвивати навіть у період повномасштабної війни. Навіть попри такий важкий період спорт розвивається саме завдяки таким людям. Я сподіваюсь, що це лише почадок. Думаю, буде гідне і класне продовження та розвиток цього напрямку – це зараз дуже цікаво і популярно. Українські ММА-бійці знані у всьому світі. Можемо привести в приклад Ярослава Амосова – найяскравіший український боєць на високому рівні. Та й багато інших. Зараз не буду всіх перелічувати, бо когось точно забуду. Українці і в боксі, і в бойових мистецтвах завжди проявляли себе досить добре та прославляли Україну. – Ім'я вашого суперника ще невідоме. Які є потенційні варіанти? – Дивіться, я точно не відповім на це питання. В мене є менеджери, які вже займаються цим питанням. Єдине, я впевнений, що це має бути досвідчений і достойний боєць. Сподіваюсь, нам вдасться показати видовищний двобій. Можу точно сказати одне: моїм суперником точно буде не українець – народний депутат українців бити не буде, правильно? – усміхаючись, завершив Беленюк.

У ніч з 9 на 10 травня в Ньюарку (штат Нью-Джерсі, США) пройде турнір зі змішаних єдиноборств UFC 328. Тут відбудуться два титульні бої, зокрема, за участю двох бійців з рейтингу Pound-for-Pound. Крім того, під час вечора до октагона вийдуть явні претенденти на пояс у важкій вазі та близько-топи напівсередньої ваги, а також кілька елітних ветеранів, на кшталт рекордсмена ліги за кількістю боїв Джима Міллера та Джеремі Стівенса. Тут же організатори дали можливість виступити і нашому Ярославу Амосову, який поб'ється з Йоелем Альваресом. Спробували розібратися, що це означає для його кар'єри. Бій із Альваресом. Перехід від імен до актуальної формиЯрослав Амосов проведе другий поєдинок у UFC. Нагадаємо, що перший бій стався в грудні 2025 року і тоді боєць з Ірпеня вже в першому раунді розібрав досвідченого Ніла Мегні, який тривалий час входив до топ-15 рейтингу ліги. Здавалося, що після суперника калібру Мегні, Ярік заслуговує отримати в послужний список ще гучніше ім'я, натомість в опонентах опинився Йоель Альварес. Що це? Крок назад? Напевно, ні. Хтось скаже, що для активного просування Ярославу потрібно було побитися з кимось на зразок колишнього тимчасового чемпіона дивізіону Колбі Ковінгтона, ну чи не такими зірковими, але все ж таки іменитими ветеранами на кшталт Стівена Томпсона або Джека Херманссона (що нещодавно дебютував у напівсередньому). З одного боку, це було б логічно, адже такі опоненти у послужному списку завжди привернуть увагу. З іншого боку, наскільки підвищаться котирування Амосова, якщо він поб'є когось із них? Давайте будемо чесними, якщо брати тріо Ковінгтон – Стівенс – Херманссон, то у кожного з них в останніх чотирьох боях лише по одній перемозі і очевидно, що йдеться про бійців, чия кар'єра вже наближається до завершення. Тож потенційний успіх у сутичці з кимось із них приніс би Амосову невеликий поступ у рейтингу, але з погляду підвищення власних акцій користі було б реально небагато. Та й навіщо такі бої потрібні Амосову та власне самій лізі? По суті Ярослав уже пройшов етап відомих, але неактуальних імен. Для цього йому було достатньо успішного дебюту в UFC у сутичці з відомим ветераном Нілом Мегні. Перемога над ним показала, що чемпіонство з Bellator не було якоюсь профанацією, а також те, що Амосов стоїть окремо від тих екс-зірок Bellator, які відразу ж провалилися в UFC. Тож перевірку іменами пройдено. Бій же з Альваресом – це вже перевірка актуальної форми та готовності до наступних великих кроків. Чому саме Альварес? Ще одне логічне питання. Альвареса складно назвати проспектом або надто хайповим кадром. Але насправді це дуже непоганий ударник і, до того ж, із дуже нестандартною технікою. Професійні бійці нерідко називають таких суперників кострубатими. Але за цим непривабливим терміном криється непередбачуваність і вміння противника викидати удари під різними кутами. Проте про техніку потім. Поки що пройдемося по самій базі. Тож хто такий Альварес? Екс-чемпіон іспанського промоушену AFL у легкій вазі дебютував у UFC у 2019 році та почав із поразки від Даміра Ісмагулова. Після цього він видав серію з чотирьох перемог. Всі вони були достроковими, при цьому Йоель упорався з кривдником Конора Макгрегора Джо Даффі, і зупинив міцних Олександра Яковлєва та Тіаго Мойзеса. На тлі цих успіхів піренеєць отримав бій з на той момент 13-м номером рейтингу легкої ваги Арманом Царукяном і провалився. У тому бою вірмен швидко перевів суперника на канвас і вже не упускав контроль. Звичайно, Альварес намагався щось зробити і в партері, але в цьому компоненті різниця у класі була колосальною. Вже до кінця першого раунду обличчя Альвареса являло собою криваве місиво, а в другій п'ятихвилинці все закінчилося. Після цієї невдачі іспанець знову видав серію з чотирьох перемог, і три були достроковими. Остання відбулася у дебютному поєдинку у напівсередній вазі. Тоді Йоель за очками переміг ветерана Вісенте Луке. Не сказати, що виступ був вражаючим, але все це можна списати на перехід у новий дивізіон. Отже, друга сутичка в цій категорії стане для Альвареса також своєрідною перевіркою на адаптацію. Підсумовуючи, можна сказати, що Йоель для Амосова буде якісним тестом на фактичну готовність українця зростати далі. Як пройде бій?Цей поєдинок можна розглядати як протистояння контролю та нестандартної агресії. Здається, що ролі очевидні і промовляти їх сенсу немає. Безумовно, Амосов іде явним фаворитом. Все-таки, Ярослав має елітний рівень роботи в партері, чого не скажеш про його суперника. Амосов прокачував свою майстерність у цьому компоненті через самбо, вільну боротьбу та джиу-джитсу. Наприклад, на турнірах із самбо він перемагав, у тому числі, членів команди Хабіба Нурмагомедова. Так, його жертвою став Шаміль Завуров, який тоді перебував на піку кар'єри. В принципі, можемо не копати так глибоко, а згадати той самий бій з Мегні. За роки виступів у UFC Ніл не раз програвав достроково, і більше того, неодноразово він програвав уже і в першому раунді. Але навіть такі елітні борці, якими були чи є Деміан Майя, Рафаель дос Аньос або Шавкат Рахмонов не справлялися з Мегні так швидко, як це зробив Амосов. Чи зможе Альварес упоратися з боротьбою Амосова? У цьому є великі сумніви. Так, у поєдинку з Луке Йоелю вдавалося уникати спроб захоплення з боку опонента, зокрема, коли той намагався проводити такий в одну ногу. Але Вісенте в плані боротьби точно не рівняє українця, тож порівняння тут не зовсім коректні. Якщо ж брати випадок, коли іспанець справді бився із класним борцем, то знову повернемося до історії з Царукяном. Тоді Арман просто роздер Йоеля і проходив навіть у дві ноги. У принципі, такий самий сценарій очікується і в майбутній дуелі. Єдина проблема, яка може наздогнати Амосова у боротьбі, скіли Альвареса у транзишені. Він здатний атакувати в моменти, коли позиція ще не зафіксована і карати за найменші помилки. Це означає, що іноді навіть успішний тейк-даун не гарантує повної безпеки. Проте не забуватимемо, що бій починається у стійці. Тут криється найголовніша небезпека для Амосова. Альварес – чудовий ударник з нестандартною технікою. Крім того, він вміло працює колінами в клінчі і при виході з них. Завдяки ударам з коліна він, зокрема, здобув перемоги у сутичках з Клозе та Бреннером у 2024 році. Майже немає сумнівів, що саме на цей набір навичок Альварес покладатиметься і тепер. Іспанець має помітну перевагу в антропометрії і спочатку він спробує працювати з дистанції і утримувати Ярослава на джебі. Амосова чекає на нетривіальне завдання вийти на зручну дистанцію для спроби тейкдауна і при цьому не позіхнути якийсь несподіваний панч. Друге складне завдання, позбавити іспанця можливості працювати колінами у моменти клінчу. Щоб залишити Йоеля без цих козирів, мабуть доведеться дочекатися, щоб той трохи втомився і вимахався. Благо, кардіо Альвареса не є його сильною стороною, це було видно навіть за попереднім поєдинком з Луке, під час якого піренеєць у третій п'ятихвилинці вже явно «задихав». Тому можна припустити, що в першому раунді Амосов не форсуватиме події і, можливо, навіть зважиться трохи і акуратно попрацювати у стійці (у цьому компоненті Ярик теж непоганий). Коли ж Йоель почне показувати ознаки втоми, тоді Амосов зможе включити фірмовий пресинг і подальший контроль на всі обороти. Далі для Ярослава все стане справою техніки. Альварес навряд чи зуміє щось протиставити супернику калібру Амосова в партері, а тому я чекаю на дострокову перемогу нашого бійця наприкінці другого або середини третього раунду. Наприкінці цього блоку, можна додати, що матч-мейкери UFC, даючи Амосову такий поєдинок, по суті, перевіряють його готовність битися не лише з ветеранами чи зручними суперниками, але й виявляють його вміння підбирати ключі до нестандартних супротивників, що критично важливо, якщо той чи інший боєць має справді чемпіонські амбіції. Чому UFC поставили Амосова у цей кард? Звісно, можна сказати, що ліга просто запропонувала, а Ярослав просто погодився. Збіг розкладів, попит та пропозиція – найбанальніше пояснення. На мій погляд, все не так очевидно. Турнір, у головному карді якого поб'ються третій номер P4P Хамзат Чимаєв та екс-чемпіон Шон Стрикленд, де відбудеться титульник у найлегшій вазі, і де пройдуть ще кілька елітних боїв, апріорі буде популярним як серед глядачів, так і серед експертів. Таке шоу – можливість для Амосова заявити про свої амбіції, а також продемонструвати керівництву ліги, наскільки гармонійно він виглядає у контексті потужного карду. Крім того, номерні турніри - це завжди підвищена медіа-активність і, знов-таки, шанс для самого Амосова прокачати себе на американському ринку. Якщо боєць з Ірпеня скористається всіма цими плюшками, то бій з Альваресом, незважаючи на зовсім не зірковий статус суперника, може стати для нього дуже важливим у контексті закріплення як потенційного претендент на титул у найближчому майбутньому. Вражаюча перемога та яскраві виступи у медіа підсвітлять усі сильні сторони українця та вміння продавати свої бої. Поразка ж означатиме якщо не відкат, то явне топтання на місці. Амосова запишуть у чергового посереднього екс-чемпіона Bellator, який цілком непоганий для топ-15, але недостатньо гарний для топ-рівня. І якщо на нього навісять такий штамп, позбутися його буде вкрай складно. Тому без пафосу та перебільшень можна сказати, що сутичка з Альваресом критично важлива і може стати визначальним для майбутнього української зірки ММА. Ми ж зі свого боку бажаємо Ярославу перемоги та з нетерпінням чекаємо на шоу.