Ciko

У мобільному застосунку "Резерв+" тимчасово обмежили роботу окремих електронних послуг. Повністю призупинено сервіси, які потребують верифікації даних про наявність інвалідності через сторонні державні інформаційні системи. Причина обмежень та які сервіси заблоковано У оборонному відомстві пояснили, що пішли на такий крок заради безпеки даних та недопущення юридичних помилок. Через некоректні відповіді та технічні збої з боку реєстрів соціальної сфери виник ризик неправильної обробки цифрових заяв користувачів. На час проведення технічних робіт у застосунку "Резерв+" можуть бути недоступними такі опції: подання електронної заяви на отримання відстрочки від призову на підставі інвалідності; оновлення або актуалізація даних про групу інвалідності в онлайн-режимі; перевірка та верифікація цих відомостей операторами ТЦК та СП через електронну систему. У Міноборони запевнили, що щойно обмін даними між реєстрами Мінсоцполітики та системами військового обліку стабілізується, всі послуги відновлять у повному обсязі, про що користувачів сповістять додатково.

Після оновлення е-Посвідчення ветерана у застосунку Дія багато захисників і захисниць побачили незнайомий числовий код і злякалися. Раніше ми розповідали, як отримати статус УБД у 2026 році. Хвилюватися не варто - новий номер не скасовує статус і не змінює жодних даних. Це технічне оновлення реєстру ветеранів, яке вже охопило тисячи документів. Поява незнайомих цифр пов'язана з оновленням системи е-Посвідчення ветерана, про яке Житомирський обласний центр комплектування повідомив у соціальних мережах. Новий 11-значний код - це унікальний номер запису в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни. Саме за ним система підтверджує статус ветерана під час перевірки. Залежно від ситуації документ у Дії виглядатиме по-різному: якщо паперове посвідчення вже є - у Дії відображаються два номери: старий (номер паперового посвідчення) і новий 11-значний реєстровий; якщо статус отримано нещодавно і паперове посвідчення ще не видали - у Дії буде тільки 11-значний реєст наявність лише реєстрового номера не обмежує доступу до жодних цифрових послуг і пільг. Що зробити, якщо посвідчення не відображається Паперові посвідчення залишаються чинними і надалі можуть використовуватися всюди, де це передбачено законодавством. Їх не скасовують і не замінюють примусово. Щоб знайти е-Посвідчення у Дії, потрібно: Зайти у розділ "Документи" і додати "Посвідчення ветерана". Детальні відомості про себе переглянути у сервісі "Ветеран Pro" - "Дані з реєстру ветеранів". Якщо посвідчення відсутнє або містить помилки - звернутися до органу, який надавав статус, для уточнення інформації. Важливий нюанс: якщо у Дії немає цифрового фото з ID-картки або закордонного паспорта, е-Посвідчення ветерана не відображатиметься взагалі - незалежно від наявності статусу. За додатковими роз'ясненнями можна звернутися на Єдину ветеранську лінію: 0 800 505 217. Що варто знати про статус УБД і реєстр ветеранів Статус учасника бойових дій відкриває доступ до низки пільг, проте добровольці нерідко стикаються з труднощами під час його оформлення. Дізнатися про покрокові дії для добровольців при отриманні статусу можна у нашому матеріалі - там детально описано, які документи збирати та куди звертатися. Для військовослужбовців процедура дещо інша, а перелік пільг за статусом УБД є досить широким. Що саме дає статус УБД військовослужбовцю і як його правильно оформити - читайте в окремому матеріалі Інформатора.

monobank запустив нову послугу «Покупка частинами» для оплати відпочинку в українських готелях. Послуга вже доступна на окремій сторінці monobank.ua/tourism. Клієнти можуть обрати готель зі списку партнерів і оплатити проживання частинами через застосунок Готельний ринок України виявився доволі сприйнятливим до такого формату оплати: за даними РБК-Україна, лише за зимовий сезон понад триста клієнтів скористалися сервісом «Покупка частинами» для оплати готелів, а найбільший чек у 230 тис. грн розбили на три платежі. Середній чек при оплаті частинами зростає на 37% порівняно з повною оплатою при заїзді — тобто клієнти дозволяють собі кращу категорію номера або довший відпочинок. На сторінці розміщено понад 80 готелів і глемпінгів по всій Україні — від Буковеля та Карпат до Одеси, Львова та Києва. Серед партнерів є як бюджетні варіанти, так і преміум-сегмент (Ribas Hotels, Wol Lifestyle, Bankhotel, Londonska та інші). У картках готелів одразу вказано корисні деталі: наявність укриття, резервного живлення, генератора, SPA, Starlink — тобто все те, що важливо для клієнтів під час війни. Механіка оплати стандартна для monobank: обираєш готель, підтверджуєш у застосунку, сума ділиться на частини. Паралельно компанія 15 червня 2026 року подала до Укрпатенту заявку на торговельну марку №m202612376 — вона зараз на розгляді. У переліку заявлених класів є фінансові послуги, туристичні сервіси, бронювання подорожей, резервування місць у готелях, оренда житла на час відпустки та послуги із забезпечення тимчасовим житлом. Судячи з охоплення класів, це не вузька реєстрація під конкретний продукт, а широкий захист бренду в туристичному та суміжних напрямках. Зокрема, у заявці прямо вказані: влаштування подорожей, попереднє замовлення подорожей, замовлення квитків для подорожей, резервування місць у готелях, послуги агентств із забезпечення житлом, оренда житла на час відпустки, послуги щодо купівлі товарів і послуг із розстроченням платежу. Фактично йдеться про розширення екосистеми monobank за межі класичних банківських продуктів. Новий напрямок поєднує фінансовий інструмент розстрочки з туристичним маркетплейсом для бронювання житла.

Росія вкотре заявила про небажання припиняти бойові дії по нинішній лінії фронту. У Москві вважають, що перемир’я лише дасть Україні час на переозброєння та підготовку до нових бойових дій. Про це повідомляють росЗМІ з посиланням на міністра закордонних справ Сергія Лаврова. Що сказав Лавров про закінчення війни в Україні? За його словами, країни Заходу нібито прагнуть домогтися зупинки бойових дій для того, щоб зупинити наступ російських військ і надати Україні час для відновлення сил та отримання нових партій озброєння. Крім того, Сергій Лавров заявив, що, на думку Москви, західні країни прагнуть домогтися поразки Росії та її згоди на втрату впливу над Україною. Лавров також повторив позицію Москви щодо умов завершення війни, які раніше обговорювали Велика Британія, Франція та Німеччина. Серед пропозицій, які озвучували західні партнери, були припинення вогню по поточній лінії фронту та можливе розміщення іноземних військових контингентів на території України. Російська сторона відкинула ці умови, наголосивши, що не розглядає такий формат врегулювання конфлікту. Кремль продовжує наполягати на власному баченні завершення війни та не демонструє готовності підтримати перемир'я на нинішніх позиціях сторін. Додамо, що Лавров заявив, що Росія нібито готова відновити переговори з Україною з того етапу, де вони раніше зупинилися. Робота дипломатичних груп триває. Нагадаємо, помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що Росія розраховує завершити війну в Україні не через домовленості, а через перемогу на полі бою. У Кремлі також продовжують посилатися на так звані домовленості Анкориджа, існування яких офіційно не підтверджене. Крім того, Ушаков стверджує, що російські війська нібито успішно просуваються на фронті, та закликав Захід враховувати ситуацію на полі бою. Водночас аналітики наголошують, що Москва й надалі не демонструє готовності відмовитися від своїх максималістських вимог щодо України. Зазначимо, Володимир Зеленський заявив, що пропозиція про пряму зустріч із Володимиром Путіним залишається чинною. Україна наполягає на переговорах у форматі Україна – Росія за участю міжнародних партнерів для досягнення справедливого миру.

Інсайдери повідомляють, що Samsung може змінити структуру своєї флагманської лінійки та вперше запропонувати одразу чотири моделі серії Galaxy S27. Це стане відходом від тримодельної стратегії, яку компанія використовувала з часів Galaxy S20. За даними інсайдера Digital Chat Station, Samsung розглядає можливість виділити модель Galaxy S27 Pro серед інших за допомогою нової функції Privacy Display. Подібна технологія вже з’являлася у Galaxy S26 Ultra, і тепер її можуть поширити на ще одну версію флагмана. Функція Privacy Display створена для захисту конфіденційності користувача в публічних місцях. Вона обмежує кути огляду екрана, завдяки чому зображення добре видно лише людині, яка дивиться прямо на дисплей. При цьому для оточення контент стає значно менш помітним. Технологія базується на системі Flex Magic Pixel, яка керує світлорозподілом на рівні окремих пікселів. У звичайному режимі дисплей працює як класична AMOLED-панель із високою яскравістю та широкими кутами огляду, але при активації режиму конфіденційності змінює поведінку пікселів для зменшення видимості збоку. Очікується, що Galaxy S27 Pro може отримати 6,47-дюймовий OLED-дисплей і зайняти проміжне місце між моделями Plus та Ultra. Водночас новинка може запозичити частину функцій старшої версії, але без деяких преміальних можливостей на кшталт підтримки S Pen.

В Україні триває мобілізація, і одним із найближчих нововведень може стати зменшення кількості тих чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК — про це у коментарі для ТСН.ua повідомили одразу низка народних депутатів, обізнаних про наміри посадовців Міністерства оборони України. Тобто на таку категорію чоловіків держава може звернути особливу увагу. «Нам було повідомлено, що проводиметься робота, направлена на зменшення кількості таких чоловіків, котрі не служать станом на зараз. Але які саме алгоритми будуть задіяні — про це в парламенті нам поки не звітували. Очікуємо, що ці пропозиції можуть бути озвучені найближчим часом» Як уточнила ще одна з парламентарок, яка неодноразово публічно висловлювалась про перебіг мобілізації в Україні, за її даними, ці нововведення, пов’язані з розшуком, будуть будуватися зокрема на масиві інформації про чоловіків віком від 18 до 60 років, що міститься у всіх державних реєстрах. «Але сам алгоритм поки офіційно — закрита інформація, яка не підлягає розголошенню», — уточнила парламентарка.

Чи чули ви, що у застосунку «Резерв+» відбулися зміни? Чи знаєте, як це вплине на бронювання і чи не забули ви внести зміни до списків? Сьогодні у наших відео та статті розкриємо нюанси останніх оновлень Категорія військового обліку працівника у «Резерв+»: що змінилосяЯк ви знаєте, «Резерв+» дає можливість завантажити електронний військово-обліковий документ (далі – ВОД). В цьому електронному документі зазначена категорія обліку. І хоч категорій обліку у нас є три, а саме: призовник, військовозобов’язаний і резервіст, понад два роки ми могли тільки гадати, хто у нас військовозобов’язаний, а хто резервіст. Працівники часто не знали свою категорію обліку, а роботодавцям, яким надали лише електронний ВОД, така інформація була недоступна. Отже, не виключено що у cписках за додатком 5 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок № 1487) окремі працівники зазначені як військовозобов'язані, хоча насправді належать до категорії резервістів. Але списки – то не велика проблема, тим більше, що Порядок № 1487 вимагає заповнювати списки саме з ВОД. Будуть зміни у ВОД, можна бути внести зміни у списках. Зміни у «Резерв+», ВОС 999 і як це вплине на критичність та бронювання Бронювання 23.06.2026 Зміни у «Резерв+», ВОС 999 і як це вплине на критичність та бронювання Чи чули ви, що у застосунку «Резерв+» відбулися зміни? Чи знаєте, як це вплине на бронювання і чи не забули ви внести зміни до списків? Сьогодні у наших відео та статті розкриємо нюанси останніх оновлень Категорія військового обліку працівника у «Резерв+»: що змінилося З якими наслідками щодо бронювання працівників стикалися роботодавці Як тепер відображаються категорії військового обліку в електронному ВОД Вимагаємо оновлені ВОД та вносимо зміни до списків військового обліку Чи можна бронювати працівника з ВОС 999 та статусом «солдат резерву» Категорія військового обліку працівника у «Резерв+»: що змінилося Як ви знаєте, «Резерв+» дає можливість завантажити електронний військово-обліковий документ (далі – ВОД). В цьому електронному документі зазначена категорія обліку. І хоч категорій обліку у нас є три, а саме: призовник, військовозобов’язаний і резервіст, понад два роки ми могли тільки гадати, хто у нас військовозобов’язаний, а хто резервіст. Працівники часто не знали свою категорію обліку, а роботодавцям, яким надали лише електронний ВОД, така інформація була недоступна. Отже, не виключено що у cписках за додатком 5 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок № 1487) окремі працівники зазначені як військовозобов'язані, хоча насправді належать до категорії резервістів. Але списки – то не велика проблема, тим більше, що Порядок № 1487 вимагає заповнювати списки саме з ВОД. Будуть зміни у ВОД, можна бути внести зміни у списках. Більше турбує інше. Резервістів не тільки не можна забронювати, вони (ті, що не заброньовані) не входять до загальної кількості військовозобов’язаних для визначення квоти для бронювання. З якими наслідками щодо бронювання працівників стикалися роботодавці Роботодавець приймав працівника, який надав електронний ВОД. З ВОД було відомо, що це військовозобов’язаний, у якого немає ані порушень, ані розшуків. Отже, роботодавець, сподівався, що зможе забронювати працівника. Та й сам працівник на це сподівався. Далі роботодавець подавав заяву на бронювання через «Дію» й отримував відмову. Виявлялося, що працівник не військовозобов’язаний, а резервіст. Ще одна проблема, коли роботодавці, не довіряючи «Дії», вручну розраховували ліміти: включали до загальної кількості військовозобов’язаних працівника, який насправді був резервістом. А резервістів не може включати – вони не впливають на квоту. Звісно, в разі проблеми, можна було б спробувати довести, що роботодавець не знав і не міг знати про категорію обліку, яка не вказала в електронному ВОД. Але це додатковий клопіт для роботодавця. Зараз все змінилося. І роботодавець, і працівник можуть точно знати категорію обліку і будувати плани з урахуванням цих знань. Підсумуємо сказане: Раніше: в електронному ВОД – військовозобов’язаний; у паперовому ВОД – резервіст насправді – резервіст Є навіть випадки, коли Дія давала можливість бронювати таких працівників. Принаймні, це підтверджують наші колеги. Як тепер відображаються категорії військового обліку в електронному ВОД З недавніх пір проблему вирішено. В електронному ВОД після останніх змін чітко відображається категорія військового обліку: у військовозобов'язаних – «військовозобов'язаний»; у резервістів – «резервіст»; у призовників – «призовник». Тепер роботодавець точно знає, хто військовозобов’язаний, а хто резервіст. Але у зв’язку з такими змінами виникає потреба отримати у працівників оновлений електронний ВОД та здійснити певні дії. Про них далі. Передплатити Спробувати безкоштовно Безкоштовні вебінари Отримати консультацію Документи Відео Новини Зміни у «Резерв+», ВОС 999 і як це вплине на критичність та бронювання Бронювання 23.06.2026 Зміни у «Резерв+», ВОС 999 і як це вплине на критичність та бронювання Чи чули ви, що у застосунку «Резерв+» відбулися зміни? Чи знаєте, як це вплине на бронювання і чи не забули ви внести зміни до списків? Сьогодні у наших відео та статті розкриємо нюанси останніх оновлень Категорія військового обліку працівника у «Резерв+»: що змінилося З якими наслідками щодо бронювання працівників стикалися роботодавці Як тепер відображаються категорії військового обліку в електронному ВОД Вимагаємо оновлені ВОД та вносимо зміни до списків військового обліку Чи можна бронювати працівника з ВОС 999 та статусом «солдат резерву» Категорія військового обліку працівника у «Резерв+»: що змінилося Як ви знаєте, «Резерв+» дає можливість завантажити електронний військово-обліковий документ (далі – ВОД). В цьому електронному документі зазначена категорія обліку. І хоч категорій обліку у нас є три, а саме: призовник, військовозобов’язаний і резервіст, понад два роки ми могли тільки гадати, хто у нас військовозобов’язаний, а хто резервіст. Працівники часто не знали свою категорію обліку, а роботодавцям, яким надали лише електронний ВОД, така інформація була недоступна. Отже, не виключено що у cписках за додатком 5 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок № 1487) окремі працівники зазначені як військовозобов'язані, хоча насправді належать до категорії резервістів. Але списки – то не велика проблема, тим більше, що Порядок № 1487 вимагає заповнювати списки саме з ВОД. Будуть зміни у ВОД, можна бути внести зміни у списках. Більше турбує інше. Резервістів не тільки не можна забронювати, вони (ті, що не заброньовані) не входять до загальної кількості військовозобов’язаних для визначення квоти для бронювання. З якими наслідками щодо бронювання працівників стикалися роботодавці Роботодавець приймав працівника, який надав електронний ВОД. З ВОД було відомо, що це військовозобов’язаний, у якого немає ані порушень, ані розшуків. Отже, роботодавець, сподівався, що зможе забронювати працівника. Та й сам працівник на це сподівався. Далі роботодавець подавав заяву на бронювання через «Дію» й отримував відмову. Виявлялося, що працівник не військовозобов’язаний, а резервіст. Ще одна проблема, коли роботодавці, не довіряючи «Дії», вручну розраховували ліміти: включали до загальної кількості військовозобов’язаних працівника, який насправді був резервістом. А резервістів не може включати – вони не впливають на квоту. Звісно, в разі проблеми, можна було б спробувати довести, що роботодавець не знав і не міг знати про категорію обліку, яка не вказала в електронному ВОД. Але це додатковий клопіт для роботодавця. Зараз все змінилося. І роботодавець, і працівник можуть точно знати категорію обліку і будувати плани з урахуванням цих знань. Підсумуємо сказане: Раніше: в електронному ВОД – військовозобов’язаний; у паперовому ВОД – резервіст насправді – резервіст Є навіть випадки, коли Дія давала можливість бронювати таких працівників. Принаймні, це підтверджують наші колеги. Як тепер відображаються категорії військового обліку в електронному ВОД З недавніх пір проблему вирішено. В електронному ВОД після останніх змін чітко відображається категорія військового обліку: у військовозобов'язаних – «військовозобов'язаний»; у резервістів – «резервіст»; у призовників – «призовник». Тепер роботодавець точно знає, хто військовозобов’язаний, а хто резервіст. Але у зв’язку з такими змінами виникає потреба отримати у працівників оновлений електронний ВОД та здійснити певні дії. Про них далі. Вимагаємо оновлені ВОД та вносимо зміни до списків військового обліку Перш за все радимо зобов’язати працівників оновити свій електронний ВОД і надати роздруківку роботодавцю. Тепер і працівник, і роботодавець можуть побачити категорію військового обліку. Раніше така графа теж була в електронному ВОД, але відображення категорії обліку було не коректним, адже категорію «Резервіст» застосунок відображав як військовозобов’язаний. Також вам варто провести внутрішнє звіряння і якщо виявиться, що категорія обліку і роздруківці «Резерв+» не відповідає категорії обліку, що зафіксована у списках, потрібно внести відповідні зміни до списків. Достатньо просто внести до списків відповідну категорію у графі 2 та обов’язково вказати нові реквізити ВОД у графі 9. Про такі зміни не потрібно повідомляти ТЦК. Чи можна бронювати працівника з ВОС 999 та статусом «солдат резерву» Не слід плутати резервіста і солдата резерву. Якщо ви бачите ВОС 999 і слова «солдат резерву», то це точно військовозобов’язаний, якого можна бронювати.

У Золочеві російський FPV-дрон атакував лікарню. Це сталося 23 червня о о 05:50 ранку. Як повідомили у місцевій військовій адміністрації, дрон вибив вікна, пошкодив систему опалення а також обладнання та меблі стоматологічного кабінету. На щастя, медики та пацієнти не постраждали. Перед цим, близько 00:45, інший дрон знищив приватний житловий будинок у селищі Золочів. Будівля повністю згоріла.

Політики приходять і йдуть. Економічні інтереси тривають Поки політики й коментатори обговорюють чергове політичне загострення у польсько-українських відносинах, з Варшави надійшла, мабуть, перша по-справжньому добра новина останніх тижнів. Дев'ять найбільших бізнес-об'єднань Польщі, які представляють близько 330 тисяч роботодавців і понад 8 мільйонів працівників, закликали до деескалації напруги у відносинах між Польщею та Україною. У своїй сьогоднішній заяві вони прямо наголосили, що стратегічне партнерство між двома країнами є необхідною умовою стабільності та розвитку всієї Європи. «Протягом останніх років підприємці з обох країн побудували тисячі ділових зв'язків, які сприяють економічному зростанню, створенню робочих місць та зміцненню стійкості економік по обидва боки кордону. Наші економіки сьогодні переплетені сильніше, ніж будь-коли раніше. Близько мільйона українських працівників і підприємців є невід'ємною частиною польської економічної системи, а Польща сьогодні є найважливішим торговельним партнером України. Цей капітал довіри не можна змарнувати», – сказано у заяві польської Ради підприємництва. Йдеться про серйозний і вчасний посил від бізнесу на тлі низки дипломатичних декларацій останніх днів. Бізнес каже своє слово, щоб нагадати, що політика є концентрованим виразом економіки. Політики приходять і йдуть. Економічні інтереси тривають. І ці процеси націлені на зближення. І якщо великий бізнес починає бачити у співпраці з Україною власний інтерес – це означає, що у польсько-українських відносинах з'являється набагато серйозніший фактор стабільності, ніж будь-які політичні заяви. Згадайте, як ЄС народився з вікового протистояння завдяки вугіллю та сталі. Століттями Франція і Німеччина воювали за Ельзас і Лотарингію. Причиною були не лише національні почуття чи питання престижу. Ельзас і Лотарингія були одними з найбільш економічно розвинених районів Європи, з великими запасами вугілля, залізної руди та сильною промисловістю. Від франко-прусської війни 1870 року до двох світових воєн ці землі переходили від однієї держави до іншої, а суперництво Парижа і Берліна стало одним із факторів, що визначали історію континенту. Після Другої світової війни переможці не стали шукати остаточного рішення силою. Натомість у 1951 році було створено Європейське співтовариство вугілля і сталі. Франція і Західна Німеччина фактично погодилися не стільки ділити ресурси, скільки заробляти на них разом. Саме з цієї, на перший погляд, суто економічної угоди і почався процес, який через кілька десятиліть перетворився на Європейський Союз. Звичайно, порівнювати сучасні польсько-українські суперечки з Ельзасом і Лотарингією було б перебільшенням. Але певна логіка тут проглядається. Події 2022–2024 років показали, що велике українське агровиробництво і польське фермерство працюють у різних економічних моделях. І це не питання політичних дискусій, а питання економіки. Можна довго сперечатися, хто має рацію. Але це не змінить головного: конкуруючи між собою на одному ринку, Польща й Україна навряд чи отримають максимальну вигоду. Натомість цілком можлива інша модель. Український виробник зерна, польські банки, польські страхові компанії, польські порти, польська залізниця, спільні трейдингові компанії, спільна логістика і спільний вихід на ринки Африки, Близького Сходу чи Азії. Польський фермер може програвати українському виробнику зерна. Але польські банки можуть кредитувати експорт, страхові компанії – страхувати поставки, а порти заробляти на перевалці, польська залізниця – на транспортуванні, логістичні оператори – на доставці, а трейдери на продажах на третіх ринках. Усе це здатне приносити значно більше грошей, ніж боротьба за чергову тонну зерна на кордоні. Саме так і формується спільний інтерес. А там, де з'являється спільний інтерес, рано чи пізно виникають і політичні обмеження для радикалів. Скажемо відверто і цинічно. Крайні праві чи крайні ліві можуть скільки завгодно грати на антиукраїнських настроях. Але будь-яка політика потребує фінансування. І якщо великий польський бізнес буде бачити десятки мільярдів євро потенційних доходів у співпраці з Україною, то він навряд чи буде підтримувати сили, які загрожують цим прибуткам. Саме тому спільні логістичні компанії, спільні трейдингові структури, участь польських банків і страховиків в українському експорті, спільні проєкти переробки та майбутньої відбудови є не просто економічними проєктами. Це ще й інвестиції у політичну стабільність. І тут є ще один важливий аспект. Росії вигідно, щоб Польща й Україна бачили одна в одній насамперед конкурентів. Будь-яка суперечка навколо зерна, логістики чи історичної пам'яті, яка руйнує економічні зв'язки між двома країнами, об'єктивно працює на користь Москви. Натомість для Європейського Союзу поява спільного польсько-українського економічного простору означає зовсім інше. Вона створює можливість не заморожувати складні, болючі й делікатні питання агроекспорту, а вирішувати їх через спільний економічний інтерес. Адже значно легше шукати компроміси щодо квот, логістики, переробки чи доступу до ринків, коли обидві сторони заробляють не одна на одній, а разом. Європейський Союз починався з вугілля і сталі. Можливо, нова якість польсько-українських відносин народиться із зерна, портів, логістики та спільного прибутку. Історія Європи вже не раз показувала, що гроші не скасовують політичних суперечок. Але саме вони не дозволяють цим суперечкам стати руйнівними. Цілком поділяю позицію наших польських партнерів, які наголошують, що «співпраця Польщі та України залишається важливим елементом економічного розвитку та стабільності нашого регіону. Не існує безпечної та заможної Європи без стратегічного партнерства Польщі та України». Тому вітаю конструктивне звернення польського бізнесу, яке після демаршу білих орлів, справді добра для усіх нас новина.

Повернення людей, які мають бойовий досвід, — важлива складова Трансформації Сил оборони та запровадженого спрощеного механізму повернення із СЗЧ. Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» згадав Володимир Полевий, начальник комунікації 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ. Як зазначав командир 7-го корпусу ДШВ бригадний генерал Євген Ласійчук, у тилу «сформована» друга армія з людей, які пішли в СЗЧ. І це дуже важливий ресурс. Саме тому, наприклад, 77-ма, 78-ма та 81-ша бригади активно почали процедури повернення. «Все відбувається так, як це описано в анонсах Міністерства оборони. Тобто це можна зробити і через рекрутингові центри, або через застосунок Армія+. І перші результати у нас вже є — йдеться про десятки людей. Проте ми справді очікуємо, що ці цифри будуть сотні і тисячі. Наступний крок, який має підсилити цей рух — розтлумачення, як можна підписати новий мотивуючий контракт», — зазначив начальник комунікації 7-го корпусу ШР ДШВ. Важливим етапом трансформації є також поповнення війська «легіонерами», іноземними добровольцями. В корпусі готові до нього долучитися, адже мають досвід і відпрацьовані механізми. «Очевидно, що воно також запрацює у зв’язці з мотивуючим контрактом. В принципі, не таємниця, що гроші, які озвучені за участь у штурмових діях — це винагорода в розмірі близько $10 тисяч. І це сума, яка може мотивувати іноземців прийти до нас служити», — констатував Володимир Полевий.

Українська компанія PARABELLA створила захисну капсулу для облаштування фортифікаційних позицій безпосередньо на передовій. Про це повідомляє «Мілітарний», ознайомившись із характеристиками виробу на міжнародній виставці Eurosatory, яка проходила в Парижі 15-19 червня. Для виготовлення цього бункера виробник застосовує тришарову броньовану сталь товщиною 16 мм та металеві екрани проти кумулятивних снарядів. Внутрішній простір броньованої позиції здатний одночасно вмістити до 10 озброєних військовослужбовців. Броньована система гарантує кругове покриття та бойовий огляд на 360° для контролю навколишньої обстановки. Концептуально подібні інженерні рішення використовували ще в Радянському Союзі, де розробляли збірні металеві споруди для швидкого створення кулеметних гнізд та командно-спостережних пунктів. Відомими аналогами є радянські бронековпаки БУК (броньована вогнева капсула), ВСБ (вогнева споруда броньована) або СПС (збірна кулеметна споруда). Також подібні укріплення під назвою МВС-2 будували під час АТО для оборони Маріуполя.

За його словами, під час переговорів українська сторона не демонструвала готовності переглянути свій підхід до цього питання. «На жаль, з боку України не було жодної готовності змінити цей підхід у питанні найменування ОУН-УПА, водночас відбувалася гра на час, постійне затягування і безперервна зміна рішень», – стверджує він. Польський чиновник заявив, що після його зустрічі з керівником Офісу президента України Кирилом Будановим сторони обговорювали можливість телефонної розмови між двома президентами. Однак, як заявляє Пшидач, «президент Зеленський відмовився, не хотів розмовляти по телефону». Він також сказав, що після цього Київ запропонував організувати особисту зустріч президентів у Варшаві. За словами Пшидача, сторони узгодили конкретну дату і час переговорів, однак згодом українська сторона нібито відмовилася і від цього формату, запропонувавши іншу, більш пізню дату. У зв'язку з цим адміністрація президента Польщі дійшла висновку, що «українська сторона не була зацікавлена в реальній дискусії з польським президентом».

Польська преса останніми днями багато пише про історію з позбавленням Володимира Зеленського ордена Білого Орла, що перетворилася на багатовимірний політичний конфлікт, у якому переплелися внутрішня боротьба в Польщі, історичні суперечності з Україною та ширший геополітичний контекст російсько-української війни. Попри те, що формально йдеться про символічну державну відзнаку, у польському медіапросторі ця подія швидко перетворилася на лакмусовий папірець для різних політичних таборів, які трактують її по-різному - від "вимушеної реакції на українські дії" до "небезпечної помилки, що грає на руку Кремлю". Критика дій НавроцькогоУ великому інтерв'ю Gazeta Wyborcza із соціологом Пшемиславом Садурою та публіцистом Славоміром Сєраковським вони різко критикують рішення президента Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. Вони вважають, що рішення Навроцького є не захистом історичної пам'яті Польщі, а проявом популізму та боротьби за прихильність правого електорату. На їхню думку, від цього виграє насамперед Росія, тоді як польсько-українські відносини зазнають серйозної шкоди. Садура каже, що рішення Навроцького не стало несподіванкою, оскільки його підтримує значна частина польського суспільства, а сам президент давно демонстрував подібну лінію. Сєраковський висловлюється ще гостріше - він називає президента людиною, яка пожертвувала стратегічним польсько-українським союзом заради короткострокової політичної популярності. Автори також зазначають, що після того, як Зеленський та інші українські президенти повернули польські нагороди, сам орден Білого Орла частково втратив свій символічний престиж.

Зазначається, що для посилення захисту об'єкта від подальших атак навколо Московського НПЗ розгорнули одразу кілька зенітних ракетно-гарматних комплексів Панцирь. Як свідчать опубліковані в мережі відео, щонайменше три установки різних модифікацій розмістили на відстані близько 300 метрів одна від одної. Комплекси встановили на підвищених позиціях — зокрема на естакадах з'їздів із Московської кільцевої автодороги (МКАД), менш ніж за кілометр від підприємства. Загалом у безпосередній близькості до заводу наразі фіксують щонайменше чотири Панцирі. «Не виключено, що десь неподалік могло бути розгорнуто ще декілька таких, але наразі вони досі не потрапили у кадр. Таким чином, зараз, навколо Московського НПЗ кількість Панцирів на квадратний метр просто зашкалює», — зазначили аналітики. В Defense Express зауважили, що перекидання комплексів до Московського НПЗ свідчить про їхнє зняття з інших напрямків, що потенційно послаблює прикриття інших стратегічних об'єктів Росії та може підвищити ефективність подальших українських атак. Атаки БПЛА на Московський НПЗ — головнеВранці 18 червня Москва зазнала масованої атаки сотень безпілотників, лунали вибухи, у мережі публікувалися кадри масштабних пожеж. Згодом Сили оборони України підтвердили повторне ураження найбільшого в Москві НПЗ, розташованого в районі Капотня — за 15 км від Кремля. На заводі спалахнули пожежі щонайменше в п’яти місцях, Москву огорнув чорний дим. Російські ЗМІ писали, що це була найбільша атака на російську столицю з початку війни. За даними Генштабу, на НПЗ було пошкоджено комплексну установку з переробки нафти, три резервуари РВС-10000 та один резервуар РВС-30000. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) констатували, що українські удари по Москві виявили слабкі місця російської ППО, а російські «військові кореспонденти» після атак почали відкрито критикувати цензуру та нездатність влади захистити населення від наслідків війни.