Ciko

Борщ – класичне блюдо слов'янської кухні. Борщ густий овочевий суп, головний інгредієнт якого – буряк. Як зварити смачний борщ - все залежить тільки від вас. У кожній сім'ї є свій рецепт як приготувати борщ - хтось додає гриби, хтось квасолю. Борщ - заправний овочевий суп, люблять у багатьох країнах. У Київській Русі борщ готували з їстівного листя борщівника (звідси назва). Пізніше стали варити з буряком (звідси колір). З XIX століття додають картоплю.

Зелений борщ із щавлем – один із найбільш смачних і корисних весняно-літніх супів.

Зелений борщ із щавлем – один із найбільш смачних і корисних весняно-літніх супів.

Рецепт зеленого борщу з грінками (на 4 порції)

Улюблений суп української кухні повинен бути ароматним, наваристим і повним яскравих смаків. Готувати ситний традиційний борщ можна не тільки в каструлі, але і в сучасних мультиварках. Рецепт борщу в мультиварці підійде для будь-якого пристрою і дуже простий в приготуванні.

Борщ - знайома всім страва і національна гордість України. Кожна сім'я має свій власний улюблений рецепт борщу, але інгредієнти ми всі використовуємо схожі. А якщо трохи поекспериментувати? Пропонуємо вам 3 незвичайних рецепти традиційного супу, які приємно вас здивують.

Український борщ - головна гордість нашої національної кухні. Наваристий червоний суп на м'ясному бульйоні став відомий у всьому світі. Однак під час посту або дієти стає актуальним пісний пісний рецепт борщу. Для приємного аромату і густоти в такий борщ зазвичай додають рибну консерву, оскільки риба дозволена в піст, але рибу можна замінити грибами або просто виключити.

Зелений борщ - одна з найсмачніших страв української кухні. Його можна готувати за оригінальним рецептом, а можна і трохи урізноманітнити - все залежить від бажання.

Смак цього супу такий же ніжний і кисло-солоний, як і у класичного розсольнику. Але цей суп - без м'яса.

Це блюдо, яке в Польщі вважається традиційним великоднім, зовсім не схоже на звичний український борщ з буряком. Відрізняється і набором інгредієнтів, і способом приготування, - але має таку ж назву. Часто польський білий борщ плутають з білим супом, який називається журек (żurek), але це різні речі. Журек готується на заквасці хлібній житній (żytniej), а білий борщ - на пшеничній. Для приготування обов'язково використовуються коренеплідні овочі: корінь петрушки та селери, морква і порей. З цією сумішшю в Польщі готують всі бульйони, вона продається окремим набором загальною вагою близько 0,5 кг, і для цього набору навіть є окрема назва - włoszczyzna. Чим більше овочів - тим наваристий бульйон. Щоб збільшити насиченість бульйону, також додають гриби.

Гуцульський білий борщ не схожий ані смаком, ані кольором на звичний український з червоним буряком, але теж дуже смачний. Сьогодні розповідаємо, як приготувати білий борщ, а також розповідаємо, що таке гуслянка і як її зробити вдома.

Деякі господині стверджують, що український борщ без буряка виходить у сто разів смачнішим, ніж із цим популярним інгредієнтом. Крім того, така страва набагато швидше готується, оскільки саме приготування заправки з буряком займає досить багато часу. Для приготування спрощеної версії страви знадобиться набір звичних продуктів, зокрема, свіжа або квашена капуста. Як приготувати борщ зі свіжої капусти без бурякаНайголовніше в цій страві - насичений бульйон. Якщо ви хочете, щоб він вдався саме таким - візьміть свинячі реберця.

Цей борщ поєднує в собі особливості класичної української страви з рисами більш ситної та густої кухні. Формуючись на території сучасної Харківщини та сусідніх регіонів, він вбирав у себе місцеві особливості: більш виражену м'ясну основу, часто з додаванням солодкого перцю, а також посилену томатну заправку, яка робить смак набагато глибшим і насиченішим. Розглянемо, як приготувати справжній український борщ, рецепт якого сформувався на північному сході країни. Український борщ з м'ясом – рецепт і специфіка Особливість цієї варіації борщу – наваристий бульйон, багата овочева основа та обов'язкове поєднання буряка, капусти та томатів. Для різноманітності в нього також можна додати солодкий перець, квасолю або навіть сухофрукти, щоб надати легку кисло-солодку нотку. Загалом ця страва завжди готувалася у великих родинах і слугувала ситним обідом на кілька днів.

Борщ – це культурне надбання України, наша гордість та кулінарний символ нашої країни. Бути байдужим до цього густого наваристого супу просто неможливо. Рецептів борщу існує безліч і ледь не кожна господиня має свій власний. Хтось любить борщ із квасолею, хтось готує без капусти, а хтось варить його з грибами. Доволі часто рецепти борщу в сім’ях дбайливо передаються з покоління в покоління, а деякі навіть тримаються у суворій таємниці.

Ароматний зелений борщ українці люблять не менше, ніж традиційний червоний. Суп зі щавлем та іншою молодою зеленню для багатьох людей став кулінарним символом весни. Ця вітамінна страва має масу корисних властивостей і приємну кислинку. Ми розповімо, як приготувати найсмачніший зелений борщ – класичний рецепт у цьому випадку доповнюється секретним інгредієнтом для легкого вершкового аромату. Сам по собі спосіб приготування страви нескладний і доступний навіть дитині. Зелений борщ – класичний рецепт Хоча цю страву і називають борщем, насправді це суп із молодим щавлем. Справжній український зелений борщ зазвичай готують на наваристому м'ясному бульйоні, хоча ви, звісно, можете зробити й пісний варіант. Невід'ємною частиною страви також вважається варене яйце та сметана, що надають їй додаткової ситності та пом'якшують кислоту щавлю.

Коли говорять про історію операційних систем, часто можна почути фразу: «Linux замінив UNIX». Але чи справді це так? Насправді Linux не створювався для того, щоб витіснити UNIX. Навпаки — він народився завдяки його філософії та успадкував більшість інженерних принципів, які зробили UNIX легендарним. Bell Labs — символ місця, де народився UNIX. Чому Лінус Торвальдс почав створювати Linux? На початку 1990-х років Лінус Торвальдс був студентом Університету Гельсінкі та активно працював із MINIX — навчальною операційною системою, створеною професором Ендрю Таненбаумом. MINIX була чудовим інструментом для навчання, але вона мала навмисні обмеження. Її основною метою було пояснення принципів побудови операційних систем, а не створення повноцінної платформи для повсякденної роботи. Торвальдс натомість хотів систему, яку можна було б: розвивати без штучних обмежень; оптимізувати під власні потреби; запускати на персональному комп’ютері; вільно вдосконалювати разом з іншими розробниками. Саме тому у 1991 році він почав писати власне ядро операційної системи. У своєму першому повідомленні в групі comp.os.minix він написав: «I’m doing a (free) operating system (just a hobby, won’t be big and professional like GNU).» Сьогодні ці слова вже стали частиною історії. Лінус Торвальдс — людина, яка започаткувала Linux. Чому GNU/Linux виявився настільки успішним? На перший погляд здається, що причина — у технічній досконалості GNU/Linux. Але якщо озирнутися назад, у 1980–1990-х роках існувало багато інших якісних операційних систем: UNIX System V; BSD; VMS; IBM MVS; OS/2; CP/M; пізніше Windows NT. Деякі з них перевершували GNU/Linux за окремими характеристиками. Деякі мали кращу підтримку обладнання. Інші були більш стабільними або швидшими. Та чому саме GNU/Linux отримав найбільше розповсюдження? Причина в тому, що всі вони в корені мали на меті одні й ті самі ідеали і цілі, які найкраще з часом реалізувалися саме у продукті GNU/Linux, куди в результаті і перейшла переважна увага спільноти а також дослідження і ідеї десятиріччь практики. Той момент зародження операційної системи був часом сингулярності, коли багато чого в теорії побудови операційних систем ще було невідомо. Не було і сьогоднішнього серверного масштабу. І геній перших учасників проекту дозволив поєднати ідеї свободи з технологічною досконалістю, що дало поштовх руху знавців своєї справи, кожен з яких честолюбно жадав поділитись з іншими своєю експертизою. Чи був UNIX геніальним інженерним рішенням? Справжня сила UNIX полягала не лише в його коді. Вона полягала у способі мислення його творців. У Bell Labs інженери створили систему, яка будувалася на кількох простих принципах: роби одну річ, але роби її добре; створюй невеликі незалежні інструменти; поєднуй їх між собою; використовуй текст як універсальний формат обміну даними; уникай зайвої складності. Вони використали прості з сьогоднішньої точки зору ідеї модульності і ефективності. Просто здатність системи працювати з мінімумом наявних ресурсів. На той час це був доволі незвичний підхід, який здійснив переворот у способах розробки. Багато інших команд намагалися створити великі монолітні системи з максимальною кількістю вбудованих можливостей. UNIX, навпаки, складався з невеликих програм, які можна було комбінувати майже без обмежень. І кожну з цих програм міг створити і підтримувати окремий розробник. Водночас сам функціонал систем того часу йшов, дивлячись з сьогодення, приблизно рука об руку, відображаючи загальний рівень технології в галузі. Найкращі спеціалісти обирали найкращій продукт. І однією з найцікавіших новин як і сьогодні, тоді був розвиток мереж. Простота стала перевагою, бо дозволила у зручному форматі дуже великій кількості спеціалістів одночасно працювати над спільною ідеєю. Через п’ятдесят років ми досі бачимо ці принципи практично всюди: GNU/Linux; Git; Docker; Kubernetes; сучасні DevOps-практики; мікросервісна архітектура; командний рядок GNU/Linux. Більшість сучасної серверної інфраструктури використовує інженерні ідеї, які були закладені ще в Bell Labs. Але одного UNIX було недостатньо Ще раз повторимо, навіть найкраща архітектура не гарантує успіху. Однією з головних причин поширення GNU/ Linux стала філософія Free Software. Ядро Linux разом із компонентами GNU дозволило тисячам інженерів з усього світу не просто користуватися системою, а й досліджувати її, змінювати та вдосконалювати. Амбітність дослідників вела їх уперед з кожним рядком коду, з кож Саме поєднання інженерної культури UNIX, свободи розвитку Free Software і міжнародної спільноти розробників створило екосистему, яка сьогодні працює на більшості серверів, суперкомп’ютерів, Android-пристроїв і хмарних платформ. А як ви вважаєте? Якби UNIX був лише технічно хорошою операційною системою, але не мав своєї унікальної інженерної філософії, чи пережив би він більшість своїх конкурентів? І чи став би GNU/Linux настільки успішним без цієї спадщини? Головний урок історії UNIX і GNU/Linux полягає в тому, що справжня інженерія — це не створення найскладнішої системи. Це створення системи, принципи якої залишаються актуальними через десятиліття. Саме тому про UNIX говорять і через понад 50 років після його появи.

Опис команди catВиведення файлів. Може використовуватися для поєднання (конкатенації, con cat enate) файлів. Синтаксисcat опції файл файл – один або кілька файлів. Опції-bабо--number-nonblank Вивести нумерацію рядків, пропускаючи порожні рядки (порожні рядки не нумеруються). -Eабо--show-ends Додати символ$ наприкінці кожного рядка. -nабо--number Вивести нумерацію рядків. -sабо--squeeze-blank Згорнути кілька порожніх рядків на одну. Два і більше порожніх рядків, що йдуть поспіль, замінюються одним порожнім рядком. -Tабо--show-tabs Замість символу TAB вивести^I -vабо--show-nonprinting Використовувати ^ та M-нотацію, крім LFD та TAB. -Aабо--show-all Еквівалентно-vET -e Еквівалентно-vE -t Еквівалентно-vT --help Показати довідку про команду. --version Показати версію утиліти cat Приклади використання команди catРозглянемо кілька прикладів використання командиcatу Linux. Виведення файлу на екранВивести вміст файлу: cat myfile.txtВивести вміст файлу та додати нумерацію рядків: cat -n myfile.txtВивести вміст кількох файлів. Записавши результат у новий файл, можна отримати конкатенацію вихідних файлів. cat file1 file2

Синтаксисmkdir опції директорія директорія - одна або кілька директорій через прогалину, які потрібно створити. Опції-m=MODEабо--mode=MODE Встановлює права доступу для створюваної директорії. СинтаксисMODEтакий же, як у команди chmod -pабо--parents Створити всі директорії, вказані всередині шляху. Якщо якась директорія існує, попередження про це не виводиться. -vабо--verbose Виводити повідомлення про кожну створювану директорію. -Z Встановити контекст SELinux для створюваної директорії за промовчанням. --context[=CTX] Встановити контекст SELinux для створюваної директорії на значенняCTX --help Показати довідку по команді mkdir --version Показати версію утиліти mkdir Приклади використання команди mkdirРозглянемо кілька прикладів використання командиmkdirу Linux. Створення директорійСтворити директорію з ім'ямmydir: mkdir mydirСтворити кілька директорій: mkdir mydir1 mydir2 mydir3Створення директорії із зазначенням відносного шляху: mkdir Downloads/torrentsСтворення директорій, включаючи батьківськіЩоб створити всі директорії, що містяться у дорозі, використовується ключ-p: mkdir -p subdir/somedir/mydirВ результаті будуть створені директорії:subdir,subdir/somedir,subdir/somedir/mydir

У ArchLinux, Debian і ще кількох популярних дистрибутивах з робочим столом XFCE є така проблема. Вирішується просто. Відкриваємо термінал, (з-під рута природно) улюбленим редактором створюємо файл: # vim /etc/modprobe.d/nobeep.confДо нього прописуємо такий рядок: blacklist pcspkrЗберігаємо файл, перезавантажуємо комп'ютер.

Steam ProtonНайвідоміший інструмент для Linux - Steam Proton . Напевно, багато хто з вас хоча б раз чув про нього. Якщо ні, то Proton (Steam Proton, Valve Proton ) - це шар сумісності для Windows-ігор, який дозволяє запускати їх у системах на базі ядра Linux. Proton розроблений Valve і CodeWeavers як форк популярного інструменту Wine , але включає в себе реалізацію DirectX 9/10/11 (на базі пакету DXVK ) і DirectX 12 (на базі vkd3d ), що працюють через трансляцію викликів DirectX в API Vulkan, надає покращену підтримку дозволів екрана, що підтримуються в іграх. Для збільшення продуктивності багатопотокових ігор підтримуються механізми esync (Eventfd Synchronization) і futex / fsync. Proton інтегрований у клієнт Steam як частину Steam Play. Крім офіційного Steam Proton, існують також його форки, наприклад популярний форк від GloriousEggroll — Proton-GE-CUSTOM GameModeНаступний відомий інструмент – GameMode від компанії Feral Interactive (та, що портувала деякі частини серії GRID, F1, Tomb Raider, XCOM, Total War). По суті це демон (в Linux так називаються аналоги служб Windows) для systemd, який в автоматичному режимі оптимізує ОС (розгін процесора, розгін відеокарти, розстановка пріоритетів процесів і т.д.) GitHub: https://github.com/FeralInteractive/gamemode CoreCTRLCoreCtrl — програма, яка допомагає створювати профілі для різних програм та оптимізує під них обладнання. Підтримується регулювання частоти центрального процесора та відеокарт AMD. Функціоналом дуже нагадує AMD Wattman GitLab: https://gitlab.com/corectrl/corectrl RyzenControllerRyzenController - інструмент оверклокінгу для мобільних процесорів Ryzen з вбудованою графікою. Інтерфейс написаний на Electron та React GitLab: https://gitlab.com/ryzen-controller-team/ryzen-controller MangoHUD, GOverlay, vkBasaltMangoHUD – ще один корисний інструмент. За допомогою даного інструменту під час ігрової сесії ми можемо спостерігати лічильник кадрів за секунду, датчик навантаження на процесор та відеокарту, датчик використання оперативної та відеопам'яті тощо. Також можна увімкнути ведення журналу кадрів і завантажити на FlightlessMango . Завдяки цьому, а також парочці тестів, проведених творцем сайту, ми дізналися, що CS:GO, DOTA 2, Red Dead Redemption 2, Rage 2, DOOM Eternal, Middle-earth: Shadow of Mordor краще працюють з Linux, ніж з Windows GitHub: https://github.com/flightlessmango/MangoHud GOverlay — це проект із відкритим вихідним кодом, метою якого є створення графічного інтерфейсу користувача для конфігурації оверлеїв Vulkan/OpenGL. GitHub: https://github.com/benjamimgois/goverlay vkBasalt – це шар постобробки Vulkan для покращення візуальної графіки ігор. https://www.youtube.com/watch?v=a3IxWCmBIcs GtkStressTesting, GreenWithEnvyGtkStressTesting - системна утиліта призначена для стрес-тесту та моніторингу різних компонентів обладнання, таких як процесор та оперативна пам'ять GitLab: https://gitlab.com/leinardi/gst GreenWithEnvy - інструмент для оверклокінгу відеокарт NVIDIA GitLab: https://gitlab.com/leinardi/gwe JoyShockMapperJoyShockMapper - інструмент для використання 3-осьового гіроскопа в геймпадах DualShock 4, Nintendo Joy-Con controllers, і Nintendo Switch Pro Controller. На даний момент програма для Linux (тільки у рамках Steam Input) недоступна, проте вона на стадії підготовки GitHub: https://github.com/JibbSmart/JoyShockMapper PiperPiper — графічний інтерфейс користувача для налаштування ігрових мишей. Параметри конфігурації включають зміну роздільної здатності (DPI) миші, додавання та видалення профілів, налаштування LED-підсвічування та зміну поведінки кнопок. Github: https://github.com/libratbag/piper openRGBopenRGB — програмний засіб доступний як для Linux, так і для Windows, що прагнуть до централізації керування підсвічуванням Підтримуючі аксесуари: https://gitlab.com/CalcProgrammer1/OpenRGB/-/wikis/Supported-Devices GitLab: https://gitlab.com/CalcProgrammer1/OpenRGB openRazer, polychromatic, RazerGenieopenRazer - проект з реалізації відкритих драйверів для пристроїв Razer на Linux. Варто зазначити, що в openRGB частково включений цей проект, проте за допомогою графічних утиліт через openRazer можна налаштувати не тільки підсвічування, але макроси клавіатури, поведінку кнопок миші, вибрати найбільш підходящий профіль DPI. Підтримка девайсів: https://github.com/openrazer/openrazer#device-support polychromatic - графічний інтерфейс та аплет для openRazer. Дозволяє створювати профілі для конкретних ігор. Github проекту: https://github.com/polychromatic/polychromatic RazerGenie - ще один графічний інтерфейс, на відміну від попереднього, дозволяє краще керувати налаштуваннями миші. Написаний на С++ та фреймворку Qt Github проекту: https://github.com/z3ntu/RazerGenie CadmusCadmus - аплет для видалення стороннього шуму в реальному часі при використанні мікрофона, що базується на RNNoise від Xiph Github проекту: https://github.com/josh-richardson/cadmus NoiseTorchNoiseTorch – програма для придушення шумів мікрофона у реальному часі. Сумісний з OBS, Mumble, Discord та деякими іншими програмами GitHub проекту: https://github.com/lawl/NoiseTorch Oversteer і pyLinuxWheelOversteer і PyLinuxWheel - аналогічні проекти з управління гоночними кермами Logitech GitHub Oversteer: https://github.com/berarma/oversteer GitLab PyLinuxWheel: https://gitlab.com/OdinTdh/pyLinuxWheel Корисні програмиDiscord – відомий геймерам месенджер з можливістю відеозв'язку та демонстрації екрану. Він також є і для Linux Open Broadcaster Software (OBS) — програма з відкритим вихідним кодом для запису відео та трансляцій, використовується часто професійними стрімерами. Є версія для Linux Minigalaxy - клієнт GOG для Linux з оновленням ігор та підтримкою DLC, написаний на Python з дуже простим і зрозумілим інтерфейсом GameHub - клієнт для ігор, який підтримує бібліотеки Steam, GOG, Humble Bundle. Додані шари сумісності для ігор з Windows - Wine та Proton HeroicGamesLauncher - ігровий лаунчер, який синхронізується з бібліотекою Epic Games. Служить графічним інтерфейсом Legendary — консольного клієнта Epic Games. Інтерфейс розроблений професійним дизайнером і написаний на Electron та React Корисні сайтиProtondb.com — база даних, яка допомагає гравцям визначати, чи запуститься гра для Windows на їхньому комп'ютері. Є рейтинг працездатності ігор та статистика, що вивантажується у файлі JSON Flightlessmango.com - сайт проекту MangoHUD. На цьому сайті автор та гравці викладають логи ігрових сесій, що суттєво допомагає визначити наскільки комфортно проводитиме час у тій чи іншій грі. Gamingonlinux.com — сайт з новинами про ігри та статистику, що оновлюється щомісяця. Радар релізів Feral Interactive - розділ сайту компанії Feral Interactive, що займається портуванням ігор під Linux (macOS та для мобільних пристроїв). Судячи з портфелю тайтлів, випущених цим гігантом для Linux, сайт заслуговує на вашу увагу

Для тих хто любить спостерігати висновок неофетч при запуску терміналу, є можливість прикрасити похмуру сталість одноманітного стилю не тільки neofetch , але і будь-якої іншої інформації використовуючи "райдугу" lolcat . Приклад установки в Archlinux : $ sudo pacman -S lolcat Приклад установки в Ubuntu : $ sudo apt install ruby #якщо ruby не встановлено $ gem install lolcat # apt install lolcat – теж може спрацювати Після встановлення можна приступати до застосування. Для автоматизації процесу додамо пару рядків у кінець файлу bashrc (відкрийте улюбленим редактором): $ vim ~/.bashrc neofetch | lolcat Зберігаємо файл та виходимо. Все, можна запустити термінал і насолоджуватися ненудним виглядом коханого неофетча. PS Також lolcat можна застосовувати до будь-якого висновку в терміналі, додаючи після введеної команди, прямий сліш "|" та саму команду "lolcat" . Пара прикладів: $ inxi-F | lolcat $ df-Th | lolcat $ cowsay "blah, blah, blah..." | lolcat

Розпакування tarДля розпакування архіву у форматі.tarу поточну директорію виконайте команду: tar xvf archive.tarРозпакування tar.bz2, tar.bzip2, tbz2, tb2, tbztar xvjf archive.tar.bz2Розпакування tar.xz, txztar xvJf archive.tar.xzРозпакування tar.gz, tgztar xvzf archive.tar.gzРозпакування tar.lzmatar --lzma -xvf archive.tar.lzmaПояснення опційx - Розпакувати архів. v - Verbose-режим (виведення на екран додаткової інформації під час розпакування). f - Виконати розпакування архіву з файлу. j - викликати bzip2 для розпакування архіву. z - викликати gzip J - викликати xz Розпакування у певну директоріюЩоб розпакувати архів у певну директорію використовується опція-Cабо--directory, наприклад: tar xvf archive.tar -C /to/directoryПримітка: директорія має існувати. ВисновокМи розглянули базовий набір команд, який можна використовувати для розпакування різних видів tar-архівів. Існують також деякі типи архівів, але вони менш поширені.

У мережі досить багато статей на тему прискорення роботи ГНУ систем, починаючи від самого ядра Linux, закінчуючи розгоном заліза. Але не всім вони підійдуть через різноманітність: Сімейств дистрибутивів; Оточень та ПЗ; Систем ініціалізації; Устаткування. Зустрічається налаштування ядра через /etc/default/grub , операції з монтуванням носіїв в /etc/fstab , поради щодо поводження з ФП, ОЗУ, ZRAM/ZSWAP/ZCACHE, оптимізації користувацьких оточень та ПЗ. Писати в все цілком . . . можна окремий довідник. Але через озвучені вище причини, не всі стануть у нагоді, не факт, що працюватимуть, а ефект від інших може бути не помітний зовсім. Тому тут я зібрав деякі варіанти. ПЕРЕД ПОДІБНИМИ ДІЯМИ НАСТОЙЛИВО РЕКОМЕНДУЮ СТВОРИТИ ТОЧКУ ВІДНОВЛЕННЯМожливо, не варто застосовувати все одночасно, щоб була можливість виявити можливі неполадки. Оскільки більшість систем використовують systemd, для них актуальні команди systemd-analyze — дізнатися час завантаження kernel - час завантаження ядра, userspace - час на завантаження всього іншого systemd-analyze blame - подивитися які саме служби завантажуються і скільки часу на це потрібно s ystemd-analyze plot > graph.svf — команда створить svf файл із графіком, відкрийте його у браузері. Далі варто відключити непотрібні служби, список сервісів і опис можна знайти в мережі, як і інші команди для systemd. Щоб це зробити, потрібно ввести sudo systemctl disable <ім'я_служби.service> У мережі є статті з оптимізації systemd і належних їй служб з описом, але я не використовую цей твір, тому про нього не писатиму. Питання використання служб індивідуальне. Прискорення завантаження ядра LinuxПараметри завантаження ядра знаходяться у файлі /etc/default/grub. Зміни потрібно внести до значення рядка GRUB_CMDLINE_LINUX_DEFAULT (значення у дужках, після знака = ) quiet – тихий варіант завантаження, виводить мінімум інформації rootfstype =ext4 - в яку ФС відформатовано корінь (у моєму випадку btrfs) libahci.ignore_sss=1 - прискорює завантаження жорстких дисків raid=noautodetect - відключення raid selinux =0 - система контролю доступу, яка не потрібна на домашньому ПК plymouth.enable=0 - вимикає заставку lpj=0000000 - дозволяє задати константу loops_per_jiffy, щоб її ядро щоразу не обчислювало . Значення індивідуальне для кожного комп'ютера. Щоб дізнатися, потрібно відкрити ще один термінал і там ввести «dmesg | grep 'lpj='». Отримане значення скопіювати. У підсумку, рядок матиме приблизно такий вигляд: GRUB_CMDLINE_LINUX_DEFAULT="quiet rootfstype=ext4 libahci.ignore_sss=1 raid=noautodetect selinux=0 plymouth.enable=0 lpj=12053560" Для вказівки кореневого розділу бажано не використовувати UUID, швидше за все, якщо написати прямо. Додайте в той же файл рядок: GRUB_DISABLE_LINUX_UUID=true Після цієї операції необхідно оновити конфігурацію GRUB sudo update-grub Установка ПЗPreload — це демон, який зчитує статистику додатків, що часто використовуються, і зберігає їх в кеші, завдяки чому вони швидше запускаються. sudo apt-get install preload За замовчуванням можна залишити налаштування у файлі /var/lib/preload/preload.state інформація про роботу preload. cycle — як часто preload отримуватиме від системи дані про використовувані програми та бібліотеки. halflife – як часто preload скидатиме стару інформацію. minsize — обмеження розміру програми чи бібліотеки, яку preload буде обробляти. Я у себе не знайшов цієї утиліти. Тому про її роботу та налаштування рекомендую почитати в мережі, є матеріали Prelink перетворює бібліотеки, що розділяються, і виконувані файли таким чином, щоб зменшити кількість необхідних перерозподілів пам'яті при вирішенні залежностей і, таким чином, прискорює запуск програм, дозволяє прописати зв'язки з бібліотеками безпосередньо в виконуваний файл, що прискорить запуск програми. Виконується це без перекомпіляції програм. sudo apt install prelink У процесі роботи накопичується всіляке сміття. Це сміття варто періодично чистити. Я сам постійно використовую Stacer та Bleachbit . Перша вміє багато чого, а другу програму вважаю за обов'язкову для будь-якої ОС. Плюс використовую команди для видалення залежностей-сиріт. Однак, все ж таки можна встановити для очищення autoclean і autoremove . sudo apt autoclean sudo apt autoremove Останнім залишу блок для оптимізації робіт заліза. Сюди варто включити операції з SSD/HDD та ОЗУ, розгін ОЗУ/ відеокарти , кастомні ядра, налаштування роботи ЦП та відеокарти. Для налаштування роботи nVidia утиліта GWE та рідна NVIDIA SERVER SETTING, яка встановлюється разом із драйвером, для АМД – CoreCtrl, яка, до того ж, дозволяє змінити режим роботи процесора. Для роботи з SSD потрібно виставити прапори /etc/fstabssd, discard (Defaults – цей прибираємо) – для btrfs. lazytime (Defaults, noatime - цей прибираємо) - для Ext4 Якщо ви вже виставили прапори discard у вашому Fstab, то вмикати TRIM за розкладом не треба! На рахунок TRIM для SSD досить неоднозначна річ. Зустрічав суперечливі думки в мережі: і що ця утиліта вже вбудована в ядро, що вона не працює за умовчанням належним чином, потрібно прописувати самому fstab. Нічого стверджувати не буду. Прочитав з цього приводу статтю, що SSD самі справляються із прибиранням сміття, треба лише тримати там досить не розміченого простору, порядку 10-15%. Власне, на цьому я зупинився. Відключення захисту від уразливостей у процесорах IntelSpectre/Meltdown/Zombieload aka MDS (серйозно знижують продуктивність) /etc/default/grub GRUB_CMDLINE_LINUX_DEFAULT="nopti pti=off spectre_v2=off l1tf=off nospec_store_bypass_disable no_stf_barrier Оптимізація дискових операційЖорсткий диск – це найвужче місце будь-якої системи, не тільки GNU/Linux. Жорсткий диск є найповільнішим пристроєм у комп'ютері. Якщо встановлено SSD, це вирішує багато проблем, але дещо все одно залишається. Першою оптимізацією є зміна розмірів дискового кешу. При операціях копіювання або переміщення дані спочатку записуються в оперативну пам'ять, а потім купою скидаються на диск. В результаті, особливо при нестачі пам'яті, це може призвести до сильних затримок. Виправити ситуацію допоможе зменшення дискового кешу до розумної величини. Також варто зменшити кеш файлових систем. Відкриваємо /etc/sysctl.conf і в кінець додаємо рядки: vm.dirty_bytes = 2097152 vm.dirty_background_bytes = 2097152 vm.vfs_cache_pressure = 50 Прошу звернути увагу на останній рядок: цей параметр відповідає за кешування об'єктів файлової системи на оперативну пам'ять. При значенні 0 об'єкти не вивільняються і так і залишаються в оперативній пам'яті. Чим більше значення, тим частіше ядро буде проводити "зачистку" оперативної пам'яті. Тому якщо у вас оперативної пам'яті менше 2 ГБ, то залиште значення 50 , щоб скоротити кількість дискових операцій у розділі підкачування. Це також корисно якщо у вас SSD. Але якщо у вас більше 2 ГБ оперативної пам'яті, і звичайний жорсткий диск, то виставте значення цього параметра на 1000. Це дозволить агресивніше кешувати дискові операції, тим самим підвищивши швидкодію при достатній кількості оперативної пам'яті. За промовчанням значення цього параметра дорівнює 100.

GNOMEsudo apt install ubuntu-desktopЧистий GNOME без фірмової теми Ubuntu: sudo apt install vanilla-gnome-desktopСхоже, інтерфейс GNOME, орієнтується на пристрої з сенсорними екранами: величезні значки і спливаючі меню, список програм, що розгортається, чимось нагадує Launchpad на macOS. Unitysudo apt install ubuntu-unity-desktopUnity – оболонка робочого столу для GNOME. Це не абсолютно нове середовище робочого столу. Оболонка робочого столу – інтерфейс, який ви бачите. Unity буде використовувати ті ж програми та бібліотеки GNOME, що використовуються зараз. Наприклад, GNOME shell – ще одна оболонка для GNOME. KDE Plasmasudo apt install kubuntu-desktopKDE Plasma - мабуть, найпросунутіша оболонка робочого столу з усіх. При цьому вона ще й дуже гарна. Для KDE розроблено безліч тем, сторонніх розширень і віджетів (тут вони називаються плазмоїдами). Xfcesudo apt install xfce4З оформленням від розробників Xubuntu: sudo apt install xubuntu-desktopСередовище робочого столу, що найбільш налаштовується. У ній можна налаштувати все від і до. Багато хто обходить цю оболонку стороною, а дарма: її можна зробити дуже красивою, і при цьому вона буде спритною і реагуватиме на дії моментально. LXDEsudo apt install lxdeЦе графічне середовище пожертвувало красою заради оптимізації та швидкодії. LXDE своїм зовнішнім виглядом скидається на старі версії Mac OS X і працює навіть на дуже стародавніх і повільних комп'ютерах. LXQtsudo apt install lubuntu-desktopLXDE, написана на тулкіті Qt. Виглядає красивіше ніж LXDE, стиль схожий на стиль з KDE Plasma. Трохи важче, ніж сама LXDE. MATEsudo apt install ubuntu-mate-desktopНе всім нововведення у GNOME 3 видалися доречними, тому спільнота створила MATE – форк класичного GNOME. Деякі програми були відгалужені та перейменовані. Budgiesudo apt install ubuntu-budgie-desktopОболонка Budgie була розроблена командою Solus Linux, але згодом з'явилася і в інших дистрибутивах. Фішка цього середовища - зручна панель Raven з правого боку екрану, що управляє плеєром, повідомленнями, календарем та налаштуваннями системи. Deepin Desktop Environmentsudo add-apt-repository ppa:ubuntudde-dev/stable sudo apt install ubuntudde-ddeDDE - найкрасивіша, стильна та симпатична оболонка. Складається враження, що розробники DDE схрестили Windows, MacOS та Linux. Вона не блищить достатком налаштувань, але вони тут і не дуже потрібні. Cinnamonsudo apt install cinnamon-desktop-environmentПісля виходу GNOME 3 команда Linux Mint втратила впевненість у майбутньому свого дистрибутива. GNOME 3 не відповідала завданням розробників і не вписувалася в ідеї Linux Mint. Тоді було вирішено доопрацювати GNOME Shell до стану, придатного для використання у дистрибутиві. Результатом цього стали "Mint GNOME Shell Extensions" (MGSE). Але оскільки GNOME Shell розвивався в зовсім іншому напрямку, життєздатність MGSE була під сумнівом. Тому був розроблений Cinnamon – відгалуження від GNOME Shell із збереженням класичного інтерфейсу. UKUIsudo apt install ubuntukylin-desktopЩе одна гарна оболонка. Дуже схожа на DDE. З мінусів можна відзначити, що з мов, що підтримуються, тільки англійська і китайська. Спочатку була форком MATE, але починаючи з третьої версії була переписана на Qt і набула гарного зовнішнього вигляду. Pantheonsudo add-apt-repository ppa:elementary-os/stable sudo apt-get install elementary-desktopPantheon - середовище, створене спеціально для elementaryOS. Дуже схожа на старі версії macOS. Використовує кілька власних додатків, серед яких магазин програм AppCenter, провідник Pantheon Files і док-панель Plank. Openboxsudo apt install openboxOpenbox – не зовсім середовище робочого столу, а віконний менеджер. Спочатку Openbox походить від Blackbox 0.65.0, але потім повністю переписаний мовою Сі і з версії 3.0 не базується на програмному коді Blackbox. Але, незважаючи на це, розробники залишилися вірними мінімалістичності «боксового» стилю. Панель та додатки доведеться доустановити самостійно. Fluxboxsudo apt install fluxboxFluxbox виготовлений на базі Blackbox v.0.61.1 і схожий на нього - ті ж кольори, розташування вікон і повна сумісність тем і стилів. Зовні Fluxbox є чистим робочим столом з панеллю інструментів, на якій знаходяться назва робочого столу, годинник і список запущених програм. За замовчуванням Fluxbox не має своїх іконок на робочому столі, але їх можна додати за допомогою програми idesk. Window Makersudo add-apt-repository ppa: profzoom / wmaker sudo apt install wmakerWindow Maker зарекомендував себе як легкий віконний менеджер, що легко настроюється. Window Maker був написаний спочатку Alfredo Kojima, бразильським програмістом для GNUstep. Після 6 років стагнації (реліз 0.95.0 був випущений у 2006 році) на початку 2012 року новим складом команди розробників, які вирішили відновити розвиток проекту, було випущено нову версію Window Maker. Enlightenmentsudo add-apt-repository ppa:niko2040/e19 sudo apt-get install enlightenmentEnlightenment — віконний менеджер з відкритим кодом для X Window System. Назва перекладається «просвітлення» і часто скорочується до однієї літери E.

Calamares – це інструмент встановлення дистрибутивів ГНУ/Лінукс. Він прагне бути легким, зручним, красивим, прагматичним, несхожим та незалежним від дистрибутива. Гнучкий у налаштуваннях, простий і зрозумілий для користувача установник ОС, який не належить до однієї команди. Це яскравий приклад філософії проекту ДНУ, коли розробники різних команд спільними зусиллями створили один продукт. Зараз він використовується в десятках дистрибутивів та ще кілька тих, хто близький до цього. Calamares підтримується командою Calamares. Більшість з них також є розробниками KDE, роблять свій внесок і розробники BBQLinux, Fedora, KaOS, Kubuntu, Manjaro, Maui, Netrunner та OpenMandriva. Програма має свій сайт зі скріншотами, описом, вікі, посиланнями на вихідні, інструкцією з використання та іншим. Більшість написана на C++ з використанням Qt як інтерфейсу користувача, має у складі кілька ліцензій. Для розширення вже є готові модулі, але можна написати свої. Творці дистрибутива можуть змінювати зовнішній вигляд установника, постачати процес ілюстраціями та поясненнями, розширити процес встановлення за рахунок додавання нових модулів. Яскравий приклад — АркоЛінукс, перед встановленням якого до стандартних кроків додається вибір ядер, оточення, програмного забезпечення для спілкування, мультимедіа, емулятори терміналу, файлові менеджери та інше, що змішує між собою робочі середовища, а користувачеві дозволяє налаштувати робоче оточення під себе. Різні редакції мають відмінні один від одного установки установки. Установник є повністю графічним, використовується при встановленні в Live режимі (тобто з Робочого столу), підтримує різні мови, дозволяє задати для системи мову та часовий пояс з вибором на карті конкретного міста, створити таблиці розділів, помегабайтно розмітити диски/ССД, для кожного розділу задати мітку, ФС та ключі, встановити завантажувач користувача та рута, в кінці виводить список змін, які будуть зроблені під час встановлення. Поряд зі шкалою прогресу написано назву дії, що виконується, що дозволяє відстежити операцію, що призводить до переривання.